Первомайський ліцей «ЕРУДИТ»

Первомайський ліцей

«ЕРУДИТ»

ПОЛОЖЕННЯ про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Первомайському ліцеї «Ерудит»

Схвалено педагогічною радою протокол _№1__ від_30.08.2021р.____Затверджую директор Первомайського   ліцею «Ерудит» ________Наталія ПТАШИНСЬКА _______________________________  

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

у Первомайському ліцеї «Ерудит»

Первомайської міської ради Миколаївської області

(в новій редакції)

  1.Загальні положення

1.1. Положення про внутрішню  систему забезпечення якості освіти  в Первомайському ліцеї «Ерудит» Первомайської міської ради   розроблено відповідно до вимог частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», ст. 42 закону України «Про загальну середню освіту», Положення про загальноосвітній навчальний заклад,  Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 13.04.2011 № 329, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 11,05.2011 за № 566/19304, Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Статуту закладу освіти,  на основі Рекомендацій Державної служби якості освіти України до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти та інших нормативних документів.

Внутрішня система забезпечення якості включає:

•стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

•систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

•критерії, правила і процедури оцінювання учнів;

•критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників;

•критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників;

•забезпечення  наявності  необхідних  ресурсів  для  організації освітнього  процесу;

•забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління ліцеєм;

•створення в ліцеї  інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

1.2.У цьому Положенні наведені нижче терміни вжито в такому значенні:

Якість освіти – відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про наданняосвітніх послуг;

якість освітньої діяльності – рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг.

1.3.Розробка стратегії  та процедур забезпечення якості освіти та контроль за якістю освітньої діяльності здійснюється  директором   закладу освіти,    його заступниками та іншими працівниками у межах виконання їх функціональних   обов’язків.

1.4. Відповідальність за  розроблення і ведення системи забезпечення якості освіти покладається  на директора  закладу освіти.

ІІ.   Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

1. Стратегія  забезпечення  якості  освіти базується на наступних принципах:

• принцип цілісності, який полягає  в  єдності усіх  видів  освітніх  впливів  на  учня, їх  підпорядкованості  головній   меті  освітньої  діяльності, яка  передбачає  всебічний  розвиток, виховання  і  соціалізація  особистості, яка  здатна  до  життя  в  суспільстві та  цивілізованої  взаємодії  з  природою, має  прагнення  до  самовдосконалення  і  навчання  впродовж  життя, готова  до свідомого  життєвого  вибору  та  самореалізації, відповідальності, трудової  діяльності  та  громадянської  активності; 

• принцип  відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;

•  принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності; 

•  принцип  відкритості  інформації  на  всіх  етапах  забезпечення  якості  та  прозорості  процедур  системи забезпечення якості освітньої діяльності.

2. Внутрішня система забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:

•  функціонування  системи  формування  компетентностей   учнів;

•   підвищення кваліфікації  педагогічних працівників, посилення кадрового потенціалу ліцею;  

•  забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

3. Система контролю за  реалізацією  процедур  забезпечення  якості  освіти включає:

•самооцінку ефективності діяльності із  забезпечення якості  освіти;

•моніторинг  якості  освіти.

4. При розбудові внутрішньої системи забезпечення якості необхідно спиратися на такі принципи:

– Дитиноцентризм. Головним суб’єктом, на якого спрямована освітня діяльність школи, є дитина.

– Забезпечення рівного доступу до освіти. Усі діти мають рівний доступ до освіти, незалежно від економічного статусу та матеріального забезпечення родини, рівня навчальних можливостей, фізичного та психічного розвитку, гендерних відмінностей тощо.

– Автономія закладу освіти, яка передбачає самостійність у виборі форм і методів навчання, визначенні стратегії та напрямів розвитку закладу освіти, розроблення власних освітніх програм, системи оцінювання тощо.

– Цілісність системи управління якістю. Усі компоненти діяльності закладу освіти взаємопов’язані — це створює взаємозалежність між ними. Наприклад, якість освіти залежить від оптимального добору педагогічних кадрів, мотивуючого освітнього середовища, використання освітніх технологій, спрямованих на оволодіння ключовими компетентностями, сприятливої для творчої роботи психологічної атмосфери. Зниження якості хоча б одного названого компонента знизить загалом якість освіти.

– Постійне вдосконалення. Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти — це постійний процес, за допомогою якого відбувається вдосконалення освітньої діяльності, підтримується дієвість закладу, забезпечується відповідність змінам у освітній сфері, створюються нові можливості тощо.

– Вплив зовнішніх чинників. Система освітньої діяльності у закладі освіти не є закритою, на неї безпосередньо впливають зовнішні чинники — засновник, місцева громада, освітня політика держави.

– Гнучкість і адаптивність. Система освітньої діяльності змінюється під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства, зміни освітньої політики держави.

5.  Завдання моніторингу  якості  освіти:

•  здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в  ліцеї;

•  створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;

•  аналіз чинників впливу на результативність освітнього  процесу, підтримка високої мотивації навчання;

• створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів  і педагогів;

•  прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в ліцеї.

6. Моніторинг  в  ліцеї  здійснюють:

• директор  ліцею  та  його  заступники;

• засновник;

• органи,  що  здійснюють  управління  у  сфері  освіти; 

•  органи  самоврядування, які    створюються  педагогічними  працівниками,  учнями    та   батьками; 

• громадськість.

7. Основними формами моніторингу є:

• проведення контрольних робіт;

• участь  учнів  у І та ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад,  конкурсів;

• перевірка  документації;

• опитування, анкетування;

• відвідування уроків, заходів.

8. Критерії моніторингу:

• об’єктивність;

• систематичність;

• відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;

• надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

• гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

9. Очікувані результати:

• отримання результатів стану освітнього процесу в ліцеї;

•  покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

1.5.10. Підсумки моніторингу:

•  підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

•за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;

•  дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднань  вчителів, нарадах при директору,  засіданнях педагогічної  ради.

11. Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

•  кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;

• контингент учнів;

• психолого-соціологічний моніторинг;

• результати навчання  учнів;

• педагогічна діяльність;

• управління ліцеєм;

• освітнє середовище;

• медичний моніторинг;

• моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;

•  формування іміджу ліцею.

IІІ. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності 

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності визначається спеціальним Положенням про академічну доброчесність, схваленим педагогічною радою (протокол № ___ від ___________) та затверджене директором школи.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними  передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну  діяльність;

• контроль за дотриманням академічної доброчесності  учнями;

• об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності учнями  передбачає:

•  самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

• надання достовірної інформації про результати власної навчальної  діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

•  академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

• самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

• фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

• фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

• списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

• обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування; 

• хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

• необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні  працівники ліцею можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності учні  можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо); 

• повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми. 

ІV. Критерії, правила і процедури оцінювання  учнів

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. 

Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Метою навчання є  сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності. 

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3)  математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

• контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

• навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

•  діагностико-коригувальна – з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня  в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

• стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;

• виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

 При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

• характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

• якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

• сформованість  предметних умінь і навичок;

• рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);

•  самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну:

•  повнота знань – кількість знань, визначених навчальною програмою;

•  глибина знань – усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань;

•  гнучкість знань – уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

•  системність знань – усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;

• міцність знань – тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

У 1-2-х класах використовується формувальне оцінювання.

Особливості формувального оцінювання:

• націлене на визначення індивідуальних досягнень кожного учня;

• не передбачає порівняння навчальних досягненнях різних учнів;

• широко використовує описове оцінювання;

• застосовує зрозумілі критерії оцінювання, за якими оцінюють учня, він стає свідомим учасником процесу оцінювання і навчання;

• забезпечує зворотний зв’язок – отримання інформації про те, чого учні навчилися, а також про те, як учитель реалізував поставлені навчальні цілі;

• визначає вектор навчання: виконавши завдання, учні дізнаються про те, якого рівня вони наразі досягли і в якому напрямку їм потрібно рухатися далі. Вчитель, з метою впровадження формувального оцінювання, використовує такі передумови:

• ставить перед учнями виклики у вигляді пошуку причиннонаслідкових зв’язків, розгляду проблемних задач, реалізації проектів;

• спонукає учнів до самостійного мислення і конструювання відповіді;

• заохочує до обґрунтування думок і способу міркування;

• пропонує чіткі критерії оцінювання;

• формує в учнів розуміння, що будь-яке явище або процес потрібно розглядати всебічно;

• розвиває критичне мислення учнів.

У формувальному оцінюванні переважає оцінювання описове, яке спрямовується на індивідуальний прогрес учня. Тому вивчити впровадження формувального оцінювання в систему оцінювання навчальних досягнень учнів можна у процесі спостереження проведенням навчальних занять.

Під час спостереження за проведенням навчального заняття потрібно звернути увагу на такі аспекти роботи вчителя:

• визначає, що потребує виправлення або покращення у роботі учня;

• вказує на напрями виправлення помилок та подальшої роботи учня;

• заохочує учнів до роботи в парах та кооперативної (групової) роботи.

Критерії  оцінювання навчальних досягнень  учнів початкової школи 

Рівні навчальних досягненьБалиЗагальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий1Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень
2Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії 
3Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення
II. Середній4Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію
5Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять
6Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя
III. Достатній7Учні володіють поняттями, відтворюють їх  зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок,  частково контролюють власні навчальні дії
8Учні вміють розпізнавати об’єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи  логічних зв’язків; володіють вміннями на  рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з  незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями  
9Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних  ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв’язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з        учителем (частково-пошукова діяльність) 
IV. Високий10Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так   і міжпонятійні зв’язки; вміють розпізнавати об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують  новими прикладами    
11Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях 
12Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під            опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання

Критерії   оцінювання навчальних досягнень учнів  основної  й  старшої школи 

Рівні навчальних досягненьБалиЗагальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий1Учні розрізняють об’єкти вивчення         
2Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об’єкт вивчення 
3Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують  елементарні завдання 
II. Середній4Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію 
5Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило 
6Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком 
III. Достатній7Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії
8Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності 
9Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і    правильною аргументацією 
IV. Високий10Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній  діяльності, робити висновки, узагальнення 
11Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв’язувати проблеми
12Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення 

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня  в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі  вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

• усунення безсистемності в оцінюванні;

• підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

• індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

•  систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

•  концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок.

Учень  має право на підвищення семестрової оцінки.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексноїоцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо. 

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці:

Критерії оцінювання роботи вчителя

І. Професійний рівень діяльності вчителя

                                          Кваліфікаційні категорії
КритеріїСпеціаліст другої  категоріїСпеціаліст першої категоріїСпеціаліст вищої категорії
1. Знання теоретичних і практичних основ предметаВідповідає загальним вимогам, що висуваються до вчителя.  Має глибокі знання зі свого предметаВідповідає вимогам, що висуваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплінВідповідає вимогам, що висуваютьсядо   вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми
2. Знання сучасних досягнень у методиціСлідкує за спеціальною і методичною літературою; працює за готовими методиками й програмами навчання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; уміє самостійно розробляти методику викладанняВолодіє методиками аналізу  навчально-методичної роботи з предмета; варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спрямовані на розвиток особистості, інтелекту вносить у них (у разі потреби) корективиВолодіє методами науководослідницької, експериментальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики
3. Уміння аналізувати свою діяльністьБачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботиВиправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостейПрагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об’єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації
4. Знання нових педагогічних концепційЗнає сучасні технології навчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умовУміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й програмамиРозробляє нові педагогічні технології навчання й виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності
5. Знання теорії педагогіки й вікової психології учняОрієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціяхВільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й виховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко -й підсвідомо обрати оптимальне рішенняКористується різними формами  психолого-педагогічної діагностики й науковообґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях
ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя
КритеріїСпеціаліст  другої  категоріїСпеціаліст першої категоріїСпеціаліст вищої категорії
1.Володіння способами індивідуалізації навчанняВраховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку, здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров’я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітейУміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації диференційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностейСприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору  «сильних», «слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми
2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнівСтворює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм предметом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками учінняЗабезпечує успішне формування системи знань на основі самоуправління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до особистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з високою пізнавальною активністю і сформованими навичкамиЗабезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошукову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками
3. Робота з розвитку в учнів загальнонавчальних вмінь і навичокПрагне до формування навичок раціональної організації праціЦілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робіт учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія) 
4.Рівень навченості учнівЗабезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об’єктивний в оцінюванні знань учнівУчні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірних робіт, екзаменівУчні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв’язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук
ІІІ. Комунікативна культура
КритеріїСпеціаліст другої категоріїСпеціаліст першої категоріїСпеціаліст вищої категорії
1. Комунікативні й організаторські здібностіПрагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістюШвидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Наполегливий у діяльності, яка його приваблюєВідчуває потребу в комунікативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності
2. Здатність до співпраці з учнямиВолодіє відомими в педагогіці прийомами переконливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуаціїОбговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до подальших виховних впливів учителяВеде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе використання в спілкуванні. Виховує вміння толерантно ставитися До чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні розумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів
 3. Готовність до співпраці з колегамиВолодіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегамиНамагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів мораліНеухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами
4. Готовність до співпраці з батьками  Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім’ї, систематично співпрацює з батькамиЗалучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психологіїНалагоджує контакт із сім’єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності
5. Педагогічний тактВолодіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнямиСтосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості 
6. Педагогічна культураЗнає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у Мовленні, темпу мовлення дотримується не завждиУміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну інтонаціюДосконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією
7. Створення комфортного мікрокліматуГлибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитиниНаполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури особистостіСприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей

Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. 

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою. 

VI. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників

Формою  контролю за  діяльністю  керівників  ліцею  є  атестація.  

Ефективність  управлінської  діяльності  керівника  під  час  атестації  визначається  за  критеріями: 

1) саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;

2)  стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку ліцею, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;

3) річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;

4) здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів;

5)  забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;

6) поширення позитивної інформації про заклад;

7) створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні); 

8) застосування ІКТ-технологій  у освітньому процесі;

9) забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;

10)  позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

Ділові  та особистісні  якості  керівників  визначаються  за  критеріями:

1) цілеспрямованість та саморозвиток;

2) компетентність;

3)  динамічність та самокритичність;

4) управлінська етика;

5) прогностичність та  аналітичність;

6) креативність, здатність до інноваційного пошуку;

7) здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

VII. Наявність  необхідних  ресурсів  для  організації  освітнього  процесу 

Приміщення  ліцею  складається  з  трьох  будівель: навчального (рік  введення  в  дію – 1972), 2 господарських.  Проектна  потужність –   950  учнівських  місць. Стан  будівель  добрий.

Приміщення  та  територія  ліцею  відповідають  державним  санітарно-гігієнічним  нормам   щодо  утримання  загальноосвітніх  навчальних  закладів.

Навчальні  класи  та  кабінети  повністю забезпечені  меблями.

Діє  локальний  водопровід.

Їдальня   знаходиться  в  відремонтованому  приміщенні. Наявне  холодне  та  гаряче  водопостачання, необхідне  технологічне  обладнання. Приміщення  їдальні  розраховане  на  120   посадкових  місць.

Ліцей  працює  за  кабінетною  системою. В школі  наявні  кабінети: фізичний, хімічний, біологічний, математичні(2), української  мови  та  літератури(3), англійської  мови(2), історії(2), інформатики (2). Всього  класних  кімнат – 29. Наявні бібліотека, 2 спортивних зали,  стадіон з  футбольним  полем, біговою  доріжкою, ямою  для  стрибків, , комбінована  майстерня  та  майстерня  обслуговуючої  праці. Рівень матеріально-технічного  забезпечення  навчальних  кабінетів  складає  80%. Ефективно  використовується  база  кабінетів  фізики, хімії, біології, майстерні  обслуговуючої  праці.  В  спортивному  залі  є  достатня  кількість  спортивного  інвентаря  та  обладнання.

Кількість комп’ютерів  в  ліцеї – 31. На  10  учнів  припадає  1  комп’ютер. Наявний  доступ  до  всесвітньої  інформаційної  мережі  Інтернет (швидкість  доступу – 50 Мбіт/с).

Учні  забезпечені  підручниками, програмовою  художньою  літературою.  Книги  зберігаються  в  належних  умовах.

VIIІ. Інформаційна  система  для  ефективного управління  ліцеєм

 Роботу  інформаційної  системи  ліцею  забезпечує  наявність  необмеженого  доступу  до  мережі  Інтернет   для  учнів  та  педагогічних працівників (в  тому  числі  через  сервіс  Wi-Fi),  локальної  комп’ютерної  мережі, внутрішнього  електронного  документообігу. Значне  місце  в  управлінні  ліцеєм  відіграє   офіційний  сайт    ліцею  та   facebook-сторінка.  Дистанційне  навчання  реалізоване  через  програмне    середовище  

ІX. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування

Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб

Універсальний дизайн ліцею створюється на таких принципах:

1) рівність і доступність використання;

2) гнучкість використання;

3) просте та зручне використання;

4) сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів;

5) низький рівень фізичних зусиль;

6) наявність необхідного розміру і простору. 

21 вересня в день відкриття чергової сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй в усьому світі традиційно святкують Міжнародний День миру. З цієї

17 вересня в Первомайському ліцеї “Ерудит” яскраво та смачно відсвякували День Міста. Учні 1-4 класів з допомогою батьків приготували солодощі та з

17 вересня в приміщенні виконавчого комітету міської ради відбулись урочистості з нагоди відзначення 345 річчя заснування міста Первомайська. Громаду зі святом привітав