Первомайський ліцей «ЕРУДИТ»

Первомайський ліцей

«ЕРУДИТ»

ОСВІТНЯ   ПРОГРАМА школи І ступеня Первомайського  ліцею «Ерудит» Первомайської міської ради Миколаївської області на 2022/2023 навчальний рік

СХВАЛЕНО
Протокол засідання
педагогічної ради
Первомайського ліцею «Ерудит»
_______________№ 1
ЗАТВЕРДЖЕНО
Директор
Первомайського ліцею «Ерудит»
________Наталія  ПТАШИНСЬКА
    _______________________

Освітня програма

Освітня програма школи І ступеня Первомайського ліцею «Ерудит» Первомайської міської ради Миколаївської області у 2022-2023 навчальному році буде здійснюватись відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпордженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 року №988-р), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №87. Освітня програма школи І ступеня закладу розроблена на основі Типової освітньої програми початкової освіти під керівництвом Шияна Р.Б. 1-2 кл., затвердженою  наказом Міністерства освіти і науки України освіти і науки України від 12.08.2022 року № 743-22, 1-2 кл.; для 3-іх (3-Б,В,Г), 4-их (4-А,Б,В,Г)  класів, Типової освітньої програми початкової освіти під керівництвом Шиян Р.Б. 3-4 кл., затвердженою  наказом Міністерства освіти і науки України освіти і науки України від 12.08.2022 року № 743-22, 3-4 кл. та нетипової освітньої програми початкової школи науково-педагогічного проєкту «Інтелект України», (науковий керівник Гавриш І. В.), лист ДСЯО від 06.08.2020 № 01/01-23/929.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Для урізноманітнення особистих освітніх траєкторій учнів впроваджуємо науково-педагогічний проєкт «Інтелект України» та інклюзивну форму навчання з корекційно-розвитковим складником для осіб з особливими освітніми потребами.

Діяльність Первомайського ліцею «Ерудит» ґрунтується на засадах демократизму, дитиноцентризму, рівного доступу до якісної освіти, врахування вікових особливостей фізичного, розумового і психічного розвитку дитини, індивідуалізації, диференціації і варіативності, цілісності і наступності, академічної свободи та автономності, прозорості і відповідальності.

Освітня програма школи І ступеня закладу розроблена на основі:

  • для 1-Б,В, 2-Б,В,Г  класів – за Типовою освітньою програмою початкової освіти під керівництвом Шияна Р.Б. 1-2 кл., затвердженою  наказом Міністерства освіти і науки України освіти і науки України від 12.08.2022 року № 743-22, 1-2 кл.;
  • для 3-Б,В,Г, 4-А,Б,В,Г класів – за Типовою освітньою програмою початкової освіти під керівництвом Шиян Р.Б. 3-4 кл., затвердженою  наказом Міністерства освіти і науки України освіти і науки України від 12.08.2022 року № 743-22, 3-4 кл.;
  • для 1-А кл., 2-А, 3-А класів, які працюють за науково-педагогічним проєктом «Інтелект України», –  за освітньою програмою початкової школи науково-педагогічного проєкту «Інтелект України», (науковий керівник Гавриш І. В.), лист ДСЯО від 06.08.2020 № 01/01-23/929.

Освітня програма початкової освіти Первомайського ліцею «Ерудит» окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітня програма визначає:

· загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;

· перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;

· орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;

 · рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

· вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1–4-х класів              

складає  3500 год на навчальний рік:

  • для учнів 1-х класів – 805 годин/ навчальний рік,
  • для 2-х класів – 875 годин/ навчальний рік,
  • для 3-х класів – 910 годин/ навчальний рік, 
  • для 4-х класів – 910 годин/ навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу загальної середньої освіти І ступеня.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти, навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов’язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової.

Навчальний план Первомайського ліцею «Ерудит» складається на кожен навчальний рік з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін визначено у типовому навчальному плані.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мовно-літературна, зокрема:

    українська мова, мови корінних народів та національних меншин, літератури (МОВ1 );

    іншомовна освіта (ІНО);

    математична (МАО);

    природнича (ПРО);

    технологічна (ТЕО);

    інформатична (ІФО);

    соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО);

    громадянська та історична (ГІО);

    мистецька (МИО);

    фізкультурна (ФІО)

ТИПОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ДЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
з навчанням українською мовою

ТИПОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ДЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
з навчанням українською мовою

Освітня програма для 1-Б, В, 2-Б,В,Г класів, 3-Б,В,Г, 4-А,Б, В, 4-Г класів (Шиян Р.Б.), укладена за такими освітніми галузями з такими особливостями:

мовно-літературна (українська мова і література) реалізується через предмети «Українська мова (мова і читання)»;

освітня галузь «Математична» реалізується  предметом «Математика»;

освітня галузь «Я досліджую світ» реалізується через освітні галузі:

            мовно-літературна (мова і література) (МОВ),

математична (МАО),

природнича (ПРО),

технологічна (ТЕО),

інформатична (ІФО),

соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО).

громадянська та історична (ГІО);

освітня галузь «Іншомовна освіта» реалізується  предметом «Англійська мова»;

освітня галузь «Мистецька» реалізується  предметом «Мистецтво»;

освітня галузь «Фізкультурна» реалізується  предметом «Фізична культура».

               Розподіл годин інваріантної та варіативної складових

      Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов’язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

        Розподіл годин щодо реалізації мовно-літературної, математичної, природничої, соціальної і здоров’язбережувальної, громадянської та історичної, технологічної та інформатичної галузей

в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» (7 год.) (1-і класи) :

· мовно-літературна освітня галузь – 2 год;

· математична освітня галузь – 1 год;

· природнича освітня галузь – 2 год;

· соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь – 0,5 год;

· громадянська та історична освітня галузь – 0,5 год.;

· технологічна освітня галузь – 1 год;

в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» (7 год.)  (2-4-і класи) :

· мовно-літературна освітня галузь – 2 год;

· математична освітня галузь – 1 год;

· природнича освітня галузь – 2 год;

· соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь – 0,5 год;

· громадянська та історична освітня галузь – 0,5 год;

· технологічна освітня галузь – 1 год.

  Інформатична освітня галузь вивчається як окремий навчальний предмет 1 годину на тиждень у 3-4 класах, при цьому у викладанні інформатики передбачено дотримання теми, що вивчається протягом місяця. Поділ класів на групи при проведенні занять з інформатики здійснюється відповідно до наказу МОН від 20.02.2002 №128

      Години варіативної складової передбачаються на:

збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової;

упровадження курсів за вибором; факультативи, індивідуальні та групові заняття.

Години варіативної складової у початковій школі використовуються на вивчення окремих предметів інваріантної складової:

  • українська мова у 1-Б,В кл. – 1 год;
  • математика у 2-Б,В,Г, 3- Б,В,Г, 4-х кл. – 1 год;

Освітня програма 1-4 класів, розроблена на основі освітньої програми початкової школи науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» Цикл І, адаптаційно-ігровий (1–2 класи) Цикл ІІ, основний (3‒4 класи) (науковий керівник Гавриш І. В.), лист ДСЯО від 06.08.2020 № 01/01-23/929.

     Освітня програма початкової школи (далі — Програма) науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» (далі — Проєкт) розроблена на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 87 (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 24.07.2019 р. № 688), розпоряджень Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», від 13.12. 2017 р. № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017—2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», наказів Міністерства освіти і науки України від 02.11.2016 р. № 1319 «Про проведення всеукраїнського експерименту за темою «Реалізація компетентнісного підходу в науково-педагогічному проєкті «Інтелект України» на базі загальноосвітніх навчальних закладів» (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2017 р. № 67), від 13.07.2017 р. № 1021 «Про організаційні питання запровадження Концепції Нової української школи у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня», від 14.08.2017 р. № 1171 «Про завершення І етапу всеукраїнського експерименту за темою «Реалізація компетентнісного підходу в науково-педагогічному проєкті «Інтелект України» на базі загальноосвітніх навчальних закладів», від 08.10.2019 р. № 1272 «Про затвердження типових навчальних програм для 1–2 класів закладів загальної середньої освіти» та від 08.10.2019 р. № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3–4 класів закладів загальної середньої освіти»

            Відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 33) Програма містить:

 – вимоги до дітей, які можуть розпочати навчання за цією Програмою;

 – перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність, що презентовано в органічній єдності та взаємозв’язку концептуальних засад, цілей, змісту, методів, форм і засобів освітнього процесу в початковій школі Проєкту;

– загальний обсяг навчального навантаження учнів 1‒4-х проєктних класів;

– очікувані результати навчання здобувачів освіти 2-х і 4-х проєктних класів.   

Вимоги до дітей, які можуть розпочати навчання за Програмою

Зарахування учнів до проєктного класу відбувається відповідно до чинного законодавства на підставі заяв батьків або осіб, які їх замінюють.       

 Відповідно до дидактичних засад визначення компонентів освітнього процесу до їх переліку віднесено цілі, концептуальні засади їх досягнення, зміст, методи, форми і засоби освітнього процесу в початковій школі Проєкту.

Цілями початкової освіти в Проєкті визнано всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей і наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості й допитливості. Зазначені цілі досягаються через модернізацію початкової освіти в Проєкті на засадах компетентнісного підходу, концептуальною метою якого є становлення учня як субʼєкта життєдіяльності завдяки сформованості системи взаємопов’язаних ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей. Компетентність трактуємо відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 1) як інтегровану якість особистості, що є динамічною комбінацією знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів,  цінностей, інших особистих якостей і визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.

Концептуальними засадами досягнення цілей початкової освіти в Проєкті є основні положення компетентнісного, особистісно-діяльнісного, системного та синергетичного підходів, зокрема, низка таких взаємопов’язаних положень:

Компетентнісна початкова освіта в Проєкті:  втілює в життя основні положення компетентнісного підходу та розпочинає процес формування в учнів молодшого шкільного віку ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей.

Під ключовими розуміємо компетентності, що виявляються в здатності людини до ефективної життєдіяльності в усіх сферах людського буття; під загальнопредметними — компетентності, що допомагають особистості успішно опановувати предмети певної освітньої галузі; під предметними — компетентності, що забезпечують повноцінне засвоєння учнями змісту конкретних навчальних предметів. Як органічно взаємопов’язані складові будь-якої компетентності розглядаємо ставлення та цінності, знання; інтелектуальні та практичні вміння й навички (зокрема, такі наскрізні вміння, як читання з розумінням, висловлення власної думки усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, конструктивне керування емоціями, оцінювання ризиків, прийняття рішень, розв’язування проблем, здатність співпрацювати з іншими людьми).

До ключових відносимо такі компетентності: вільне володіння державною мовою; здатність  спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математичну компетентність; компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічну компетентність; інформаційно-комунікаційну компетентність; навчання протягом життя; громадянські та соціальні компетентності; культурну компетентність; підприємливість і фінансову грамотність (Закон України «Про освіту», статті 1, 12);   

проєктується й реалізується на засадах особистісно-діяльнісного підходу як система, що функціонує та розвивається відповідно до основних положень парадигми особистісно зорієнтованої освіти й діяльнісного підходу, зокрема принципів гуманістичної, особистісної та діяльнісної спрямованості освіти;

розглядається як феномен, що функціонує та розвивається відповідно до принципів системного підходу, зокрема принципів органічної єдності педагогічної системи й середовища, цілеспрямованості, рівноважної відповідності, оптимальності, зворотного зв’язку, єдності програмованого, рефлексивного та адаптивного видів управління тощо.

 У Проєкті реалізується системна модель формування в учнів ключових компетентностей, що дозволяє повною мірою задіяти потенціал закладів загальної середньої освіти завдяки поєднанню предметно-тематичної, міжпредметної та виховної моделей. Зокрема, формування соціальної та громадянської компетентностей учнів 1‒4-х проєктних класів відбувається під час ранкових зустрічей, на годинах спілкування, на заходах і заняттях у дитячих організаціях та клубах тощо (виховна модель), на уроках «Я пізнаю світ» (предметно-тематична модель, оскільки набуття учнями означених компетентностей належить до провідних цілей цього навчального предмета) та під час вивчення всіх інших дисциплін Типового навчального плану (міжпредметна модель, що реалізується через технологію ціннісного насичення кожного уроку).

Очікувані результати навчання здобувачів освіти проєктних класів у повному обсязі реалізують вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів молодшого шкільного віку після першого (адаптаційно-ігрового) та другого (основного) циклів початкової освіти, що визначені Державним стандартом початкової освіти. Установлення ступеня досягнення учнями 1‒2-х проєктних класів обов’язкових результатів навчання здійснюється відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 10.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі» та від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу».  

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти формування в учнів проєктних класів ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей здійснюється за такими освітніми галузями:

1. Мовно-літературна освітня галузь.

2. Математична освітня галузь.

3. Природнича освітня галузь.

4. Технологічна освітня галузь.

5. Інформатична освітня галузь.

6. Соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь.

7. Громадянська та історична освітня галузь.

8. Мистецька освітня галузь.

9. Фізкультурна освітня галузь.

 Загальний обсяг навчального навантаження учнів 1‒4 проєктних класів визначено відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти, за якими гранично допустиме тижневе навантаження учнів за класами становить:

– 1 клас — 20 год/тижд.;

– 2 клас — 22 год/тижд.;

– 3 клас — 23 год/тижд.;

– 4 клас — 23 год/тижд.

Розподіл годин інваріантної та варіативної складових

Розподіл годин між освітніми галузями в межах

інтегрованого навчального предмета  «Я пізнаю світ» (8 год.) 1-4 кл.:

· мовно-літературна освітня галузь – 1 год/тижд.;

· математична освітня галузь – 1 год/тижд.;

·громадянська та історична, інформатична, природнича, соціальна і здоров’язбережувальна, технологічна освітні галузі – 4 год/тижд.

· мистецьк освітня галузь – 1 год/тижд.;

· фізкультурна освітня галузь – 1 год/тижд.

Інформатична освітня галузь вивчається як окремий навчальний предмет 1 годину на тиждень у 3-4 класах, при цьому у викладанні інформатики передбачено дотримання теми, що вивчається протягом місяця.

Години пердбачені для фізичної культури (предмети «Я пізнаю світ» (1 год/тижд.) та «Фізична культура») не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково фіксуються.

Години варіативної складової передбачаються на:

збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової;

упровадження курсів за вибором; факультативи, індивідуальні та групові заняття.

Години варіативної складової у Проєкті використовуються на вивчення окремих предметів інваріантної складової:

  • англійська мова у 1-А кл. – 1 год;
  • математика у 2-А кл. – 1 год
  • я пізнаю світ у 2-А, 3-А кл. – 1 год.

Навчальний план класів початкової школи, які навчаються за науково-педагогічним проєктом «Інтелект України»

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Форми організації освітнього процесу

– Очна (денна) з використанням різних типів уроків та навчально-практичних занять;

– дистанційна (з використанням технологій дистанційного навчання).

Навчальний день у 1-4 класах Нової української школи розпочинається ранковими зустрічами, метою яких є створення психологічно комфортної атмосфери в класному колективі та формування в учнів мотивації до навчальної діяльності. На ранкову зустріч відводяться перші 10-15 хвилин навчального дня. Основними формами організації освітнього процесу в початкових класах є різні типи уроку, а також екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, дослідницькі, інформаційні та мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час. Учні 3-4 класів розпочинають другий цикл початкової освіти. Він передбачає інтегративно-предметну основу організації освітнього процесу зі зменшенням у ньому частки ігрових методів відносно проблемно-пошукових, дослідницьких та інших методів навчання. Ця особливість зумовлює певні організаційні зміни та вибір таких методик, які створюють для учня ситуацію самостійного вибору, вияву відповідальності й ініціативності, критичної оцінки й сміливості у прийнятті рішень, здатності в команді вирішувати проблеми. Відповідно основними видами діяльності учнів мають бути дослідницька, пошукова, творча тощо. Ігрову діяльність пропонується організовувати для проведення дидактичних, ділових ігор, ігорстратегій тощо. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система, механізми розбудови, критерії, правила і процедури оцінювання розбудови внутрішноьої системи забезбечення освіти визначені в Положенні про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Первомайському ліцеї «Ерудит».

Форми оцінювання здобувачів освіти

Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. Відповідно до Додатка №3  до методичних рекомендацій щодо оцінювання об’єктивних результатів навчання учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН України від 13.07.2021 № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчанна учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти”) навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню. Навчальні досягнення здобувачів у 3-4 класах здійснюється рівнево. Рівень результату навчання позначається відповідно буквою “B” «високий», “Д” «достатній», “С” «середній», “П” «початковий».

Освітній  процес у класах з інклюзивним навчанням

 Освітній процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно   навчального плану загальноосвітнього навчального закладу, складеного на основі типових навчальних планів та програм,  рекомендованими МОН для загальноосвітніх навчальних закладів. (Лист МОН України  від 26.06.2019 № 1/9-409  «Щодо організації інклюзивного навчання у закладах освіти»)  відповідно до особливостей інтелектуального розвитку учня може розроблятися індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма

(Постанова Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 р. № 957 «Про  Порядок організації інклюзивного навчання  у закладах загальної середньої освіти»).

У Типовій освітній програмі початкової освіти під керівництвом Шияна Р.Б. визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Також програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах кожного предмета зокрема

Українська мова (інтегрований курс)

Мовно-літературна освітня галузь

Пояснювальна записка

    Освітню програму з української мови створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

       Метою інтегрованого курсу з мовно-літературної освіти є розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому і суспільному житті, у міжкультурному діалозі, бачити її передумовою життєвого успіху; плекання здатності спілкуватися рідною мовою; формування шанобливого ставлення до культурної спадщини; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду.     

           Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

· виховання стійкої мотивації до читання та прагнення вдосконалювати своє мовлення;

· сприяння індивідуальному самовияву учнів та взаємодії між ними через розвиток комунікативних умінь, зокрема діалогічного мовлення, театралізацію;

· розвиток уміння вдумливого читання і базових правописних умінь;

· збагачення духовного світу учнів через естетичне сприймання творів художньої літератури та медіапродуктів;

· розвиток уяви та творчого мислення учнів за допомогою творів літератури та мистецтва, медіатекстів, театралізації, гри;

· формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково- популярні, навчальні, медіатексти);

· розвиток здатності спостерігати за мовними явищами, експериментувати зі звуками, словами, фразами, зокрема і в мовних іграх, для опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;

· створення сприятливого мовного середовища у школі, зокрема й через пізнання сучасної дитячої літератури різної тематики та жанрів.

    Відповідно до окреслених завдань, у початковому курсі мовнолітературної освіти виокремлено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовлення», «Театралізуємо».

      Комунікативна компетентність, зокрема вільне володіння українською мовою та спілкування рідною мовою (якщо вона не українська), виявляється в безпосередньому та опосередкованому спілкуванні.

       Для формування комунікативної компетентності в умовах безпосереднього спілкування програма пропонує розгортати навчальну діяльність у межах змістової лінії «Взаємодіємо усно» (мовець/слухач – слухач/мовець). Ця змістова лінія передбачає залучення учнів до дій зі сприймання, перетворення, виокремлення, аналізу й інтерпретації, оцінювання та використання усної 5 інформації в реальній мовленнєвій практиці (бесіда, дискусія у класі, мікродискусія в групі, обговорення в парі тощо).

          Для становлення комунікативної компетентності в умовах опосередкованого спілкування (на відстані у просторі та часі) запропоновано змістові лінії «Читаємо» (читач – автор), «Взаємодіємо письмово» (автор – читач), «Досліджуємо медіа» (читач/глядач / слухач – автор). Ці змістові лінії забезпечують здобуття досвіду опосередкованого спілкування, опанування кола знань (понять, уявлень) та вмінь, що дають змогу учням удосконалювати комунікативну компетентність.

     Змістова лінія «Читаємо» спрямована на розвиток мотивації дітей до читання, залучення їх до читацької діяльності, яка ґрунтується на учнівській ініціативності та самостійності у доборі текстів для читання та інтерпретації прочитаного. Під час читання учні розвивають уміння сприймати та аналізувати текст, оцінювати прочитане та перетворювати інформацію, уявляти, мислити творчо.

        Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» передбачає залучення учнів до реальної писемної практики, зокрема за допомогою цифрових пристроїв та в режимі онлайн. Результатом такої роботи є базові вміння створювати писемні висловлювання у реальному та віртуальному просторі та редагувати їх.

        Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає ознайомлення школярів з основами медіаграмотності. Діти формують уявлення про межу між реальним світом і світом мас-медіа. Вони вчаться інтерпретувати, аналізувати, оцінювати медіатексти (фільм, мультфільм, реклама, фотографія тощо) та створювати прості медіапродукти.

         Змістова лінія «Досліджуємо медіа» пропонує інструмент для активного критичного освоєння комунікативного медіасередовища.

       Змістова лінія «Досліджуємо мовлення» забезпечує дослідження мовних закономірностей і формування на цій основі свідомих мовленнєвих умінь (орфоепічних, лексичних, граматичних, правописних, стилістичних, словотвірних). Також у межах цієї змістової лінії учні опановують виражальні засоби художніх текстів, що в цілому сприяє творенню індивідуального стилю мовлення.  

       Змістова лінія «Театралізуємо» слугує розвитку комунікативних умінь учнів, зокрема вміння моделювати різні ситуації спілкування, обирати відповідні комунікативні стратегії, досліджувати несловесні засоби спілкування. Увага до несловесних засобів приділятиметься і в змістових лініях «Взаємодіємо усно» та «Досліджуємо медіа», а сам прийом театралізації може використовуватися й у змістовій лінії «Читаємо».  

         Специфіка змістової лінії «Театралізуємо» пов’язана з формуванням уявлення про театр як місце, де учні здобувають досвід співчуття та співпереживання. В межах змістової лінії учні досліджують чужу (глядач) та власну (актор) експресію. Ця змістова лінія передбачає залучення учнів до сценічної творчості, в умовах якої школярі набувають акторського досвіду, зокрема імпровізації, що забезпечує розвиток у дитини емоційного інтелекту, творчого мислення, самосвідомості й самоефективності, уміння мобілізувати інших, ініціативності, уміння долати бар’єри, пов’язані з неоднозначністю, 6 невизначеністю та ризиками, співпрацювати з іншими особами.

Іноземна мова (навчальний предмет)

Мовно-літературна освітня галузь

(Іншомовна освіта: англійська)

Пояснювальна записка

     Метою іншомовної освіти для загальної середньої освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей і задоволення різних життєвих потреб дитини.

      Відповідно до окресленої мети, головними завданнями іншомовної освіти у початковій школі є:

· здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених цією програмою;

· розуміти на слух зміст автентичних текстів;

· читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;

· здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених 14 завдань;

· адекватно використовувати досвід, набутий під час вивчення рідної мови та інших навчальних предметів;

· використовувати в разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;

· критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;

· висловлювати свої думки, почуття та ставлення;

· ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування;

· обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб;

· ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

         Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах опанування іноземної мови в контексті міжкультурної парадигми, що передбачає ознайомлення з культурою народу, чию мову вивчають учні. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації в межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець 2-го класу учні загальноосвітніх навчальних закладів досягають рівня Pre-А1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень в кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із «Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти» .

        Відповідно до мети іншомовної освіти та завдань у початковій школі, виокремлено такі змістові лінії: «Сприймання на слух», «Зорове сприймання», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання», «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія».

      Іншомовна комунікативна компетентність виявляється в безпосередньому та опосередкованому міжкультурному спілкуванні. Для формування комунікативної компетентності в умовах безпосереднього спілкування програма пропонує розгортати навчальну діяльність у межах змістових ліній «Сприймання на слух», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання».

     Змістова лінія «Сприймання на слух» передбачає залучення учнів до дій зі сприймання коротких простих запитань, тверджень, вказівок, інструкцій та реагування на них вербально і/ або невербально.

       Змістова лінія «Усна взаємодія» спрямована на розвиток умінь розпізнавати знайомі слова повсякденного вжитку у знайомому контексті; ставити запитання та давати відповіді про себе та щоденні справи.

      Змістова лінія «Усне висловлювання» передбачає творення коротких фраз про себе, надавання базової персональної інформації (наприклад, ім’я, адреса, родина, національність).

       Для становлення комунікативної компетентності в умовах опосередкованого спілкування (на відстані в просторі та часі) запропоновано змістові лінії «Зорове сприймання» (читач – автор), «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія». Усі перелічені змістові лінії забезпечують для учня здобуття досвіду опосередкованого спілкування та опанування низки комунікативних умінь, що дасть змогу учням розвивати комунікативну компетентність.

       Змістова лінія «Зорове сприймання» передбачає сприймання та розпізнавання знайомих слів у супроводі малюнків. У рамках змістової лінії «Писемне висловлювання» учні навчаються писати короткі фрази для надання базової інформації. Результатом опрацювання змістової лінії «Онлайн взаємодія» є оволодіння вміннями встановлювати базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання, та розміщувати прості твердження про себе у форматі онлайн.

Математика (навчальний предмет)

Математична освітня галузь

Пояснювальна записка

      Метою математичної освітньої галузі Стандарт визначає «розвиток математичного мислення дитини, здатностей розуміти й оцінювати математичні факти й закономірності, робити усвідомлений вибір, розпізнавати в повсякденному житті проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, моделювати процеси та ситуації для вирішення проблем».

      У відповідності із загальними цілями найважливішими завданнями навчання математики можуть бути:

· формування здатності розпізнавати серед повсякденних проблем ті, які можна розв’язати із застосуванням математичних методів та способів;

· розвиток уміння здійснювати дослідження, аналіз, планування послідовності дій для розв’язання повсякденних проблем математичного змісту, зокрема й сюжетних задач;

· формування та розвиток усвідомлених і міцних обчислювальних навичок;

 · вироблення вміння описувати побачене, почуте, прочитане за допомогою простих математичних моделей;

· формування відповідального ставлення щодо висування гіпотез, їх оцінки, доведення або спростування, обґрунтування свого вибору;

· вироблення досвіду дослідження просторових відношень, форм об’єктів навколишнього світу, конструювання площинних та об’ємних геометричних фігур;

· вироблення вміння сприймати, перетворювати та оцінювати отриману інформацію, використовуючи різні джерела, у тому числі й засоби інформаційнокомунікаційних технологій.

       У початковому курсі математичної освіти відповідно до зазначеної мети і сформульованих завдань виділено такі змістові лінії: «Лічба», «Числа. Дії з  числами», «Вимірювання величин», «Просторові відношення. Геометричні фігури», «Робота з даними».

       У межах змістових ліній «Лічба», «Числа. Дії з числами» здійснюється формування поняття числа, насамперед, розуміння учнями принципу утворення різних видів чисел (натуральних одноцифрових, натуральних багатоцифрових, дробових тощо) та способів виконання дій з цими числами ‒ порівняння, додавання, віднімання, множення та ділення. Крім того, розгортається робота з дослідження законів і властивостей, способів виконання арифметичних дій під час розв’язання повсякденних проблем математичного змісту, зокрема й сюжетних задач.

       У рамках змістової лінії «Вимірювання величин», опираючись на суб’єктний досвід та навички дослідницької роботи, молодші школярі вчаться вимірювати величини довжини, маси, температури, часу, місткості (об’єму) за допомогою підручних засобів і вимірювальних приладів, оперувати грошима.

          Разом з тим, учні виконують перетворення, порівняння, додавання і віднімання іменованих чисел, розв’язують повсякденні проблеми математичного змісту, в тому числі й сюжетні задачі, використовуючи різні одиниці вимірювання величин.

        У процесі навчальної роботи з різного роду величинами виокремлюється також і робота з геометричним матеріалом, дослідження просторових відношень та геометричних фігур різних форм, конструювання площинних та об’ємних фігур з підручного матеріалу, створення макетів реальних та уявних об’єктів різних конструкцій, виконання простих завдань, описаних у математичних текстах, в т.ч. й сюжетних задачах геометричного змісту (змістова лінія «Просторові відношення. Геометричні фігури»).

        Формування в учнів уміння аналізувати повсякденні проблеми математичного змісту потребує оволодіння ними математичним моделюванням як прийомом діяльності при дослідженні реальних об’єктів і процесів та при розв’язуванні навчально – пізнавальних і практико зорієнтованих задач, використовуючи різні джерела інформації, в тому числі й засоби інформаційнокомунікаційних технологій.

      З прикладами так званих «фізичних» моделей школярі зустрічаються ще в дошкіллі: іграшки, що оточують дитину, фотографія людини, глобус та ін., а математичне моделювання – це створення моделей та їх дослідження засобами математики.

       З 1 класу учнів варто привчати до роботи з різного виду простими математичними моделями, оскільки вони так чи інакше допомагають виділити, впорядкувати, проаналізувати та зафіксувати дані (подані в умові задачі, зібрані за допомогою опитувальника тощо). Ця робота розгортається у межах змістової лінії «Робота з даними».

     Таким чином, математики у поєднанні з іншими освітніми галузями у здобувачів початкової освіти здійснюватиметься формування знань, умінь, ставлень, що є сутністю компетентнісного підходу, для забезпечення подальшої здатності успішно навчатися, усвідомлюючи роль математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини.

Я досліджую світ (інтегрований курс)

Природнича освітня галузь

Пояснювальна записка

       Метою природничої освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування наукового мислення та культури дослідження; розвиток системних уявлень про цілісність та розмаїття природи, утвердження принципів сталого розвитку, ефективної, безпечної і природоохоронної поведінки в довкіллі.

      Відповідно до окресленої мети, головними завданнями природничої освітньої галузі у початковій школі є:

· виховання любові та шанобливого ставлення до природи рідного краю, України, планети Земля;

· формування екологічно й етично обґрунтованої поведінки у природі, залучення до участі у природоохоронних акціях;

· розвиток зацікавлення до пізнання природи, оволодіння способами навчально-пізнавальної діяльності, елементарними дослідницькими вміннями (через експерименти, спостереження);

· поступове формування уявлень про природничо-наукову картину світу через поглиблення початкових знань про природні об’єкти і явища, взаємозв’язки в системі «нежива природа – жива природа», про залежність людини від стану навколишнього середовища та її вплив на нього.   

       Відповідно до зазначених мети і завдань, виокремлено такі змістові лінії: «Я пізнаю природу», «Я у природі», «Я у рукотворному світі». 

      Змістова лінія «Я пізнаю природу» спрямована на формування дослідницьких умінь школярів через підтримку допитливості та інтересу до спостережень, експериментів та моделювання для пошуку відповідей на запитання про навколишній світ.

       Змістова лінія «Я у природі» передбачає розвиток уявлень молодших школярів про об’єкти та явища природи, встановлення зв’язків між неживою і живою природою, формування бережливого ставлення до природи; вироблення навичок екологічно доцільної поведінки в довкіллі.

        Змістова лінія «Я в рукотворному світі» спрямована на формування загальних уявлень про світ, створений людиною, понять про взаємозв’язки людини і природи, слугує джерелом натхнення для пошуку та втілення дитячих винахідницьких ідей та проектів. Провідна роль у вивченні природничої освітньої галузі належить дослідженням (спостереженням, експериментам), екскурсіям, природоохоронній та проектній діяльності школярів.

Технологічна освітня галузь

Пояснювальна записка

       Метою технологічної освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування в учня/ учениці здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій без шкоди для середовища, до використання технологій для власної самореалізації, культурного й національного самовияву.

         Відповідно до окресленої мети, головними завданнями технологічної освітньої галузі у початковій школі є:

 · залучення учнів до різних видів діяльності, формування вмінь для створення виробу від творчого задуму до його втілення в готовий результат; · формування в учнів культури праці та побуту, навичок раціонального ведення домашнього господарства, задоволення власних потреб та потреб інших, відповідальності за результати власної діяльності;

· формування вміння ефективно використовувати природні матеріали з турботою про навколишнє середовище;

 · створення умов для практичного і творчого застосування традицій і сучасних ремесел.

        Зміст технологічної освітньої галузі в початкових класах структурується за такими змістовими лініями: «Технічна творчість і техніка», «Світ технологій», «Світ ремесел», «Побут».

      Змістові лінії, які систематизують очікувані результати навчання, спрямовані на формування ключових компетентностей учнів.

     Змістова лінія «Технічна творчість і техніка» спрямована на залучення учнів до творчої діяльності у процесі конструювання та моделювання під час самостійної або колективної роботи з конструктором. Процес конструювання з готових деталей (моделей) конструктора має на меті сприяти розвитку просторової уяви й елементів творчого та технічного мислення учнів, через читання і зіставлення малюнків, графічних зображень, за якими учні складатимуть конструкції. Учні виконуватимуть макетування об’ємних моделей транспортних засобів, будинків, веж, роботів тощо.  Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до деталей конструкторів, відповідних графічних зображень схем для конструювання простих моделей; матеріалів для виготовлення та оздоблення виробу

        Змістова лінія «Світ технологій» має на меті формувати в учнів здатність планувати власну діяльність у процесі вивчення конструкційних матеріалів – від розпізнавання їх на дотик до аргументованого добору для створення виробу, виконувати найпростіші способи їх обробки. Важливою умовою засвоєння цієї лінії є формування в учнів здатності розуміти і дотримуватися послідовності у виготовленні виробів, аргументувати обрану послідовність у роботі. У процесі роботи з матеріалами провідними операціями будуть: різання ножицями, склеювання, зв’язування стрічок тощо.

         Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до матеріалів, технологічних карток (схем), необхідних для виготовлення виробу, інструментів та пристосувань, довідникових посібників (книжки з ілюстраціями до творів, набори малюнків до мультфільмів тощо). Організація екскурсій на виробничі об’єднання, перегляд та обговорення відеофільмів про виробництво. Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюється повторне та економне використання матеріалів.

        Змістова лінія «Світ ремесел» має на меті формувати в учнів ставлення до творів декоративно-ужиткового мистецтва та ремесел як культурної спадщини українського народу, а також вміння створювати та оздоблювати прості вироби за зразком чи власним задумом, із застосуванням традиційних ремесел або технік декоративно-ужиткового мистецтва. У процесі роботи провідними операціями будуть: різання ножицями, склеювання, зв’язування, різьблення, ліплення тощо.

       Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до виробів, виготовлених традиційними та сучасними ремеслами; матеріалів, інструментів та пристосувань, каталогів, фотографій тощо. Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюються технології традиційних та сучасних ремесел. Відвідування (реально чи віртуально) майстерень народних умільців, музеїв декоративно-ужиткового мистецтва.    

      Змістова лінія «Побут» має на меті формувати практичні навички організації власної життєдіяльності, розв’язувати практичні завдання у власному побуті, планувати та реалізовувати найпростіші трудові дії (ремонт іграшок, книжок, догляд за рослинами, домашніми тваринами; приготування страв за рецептами; догляд за одягом та взуттям). Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до матеріалів, інструментів та пристосувань; об’єктів (іграшок, книжок тощо). Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюються найпростіші дії щодо самостійності в побуті. Технологічна освітня галузь базується на практичній діяльності учнів. На кожному занятті передбачено виконання практичної роботи. Об’єкти праці для виготовлення учитель/ учителька добирає, спираючись на побажання учнів.

Соціальна та здоров’язбережувальна освітня галузь

Пояснювальна записка

     Метою соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі для загальної середньої освіти є становлення самостійності учня / учениці, його / її соціальної залученості та активності через формування здорового способу життя, розвиток підприємливості, здатності до співпраці в різних середовищах, впевненості в собі та доброчесності для безпеки, добробуту та сталого розвитку.

      Відповідно до окресленої мети, головними завданнями соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі у початковій школі є:

· формування у школярів стійких переконань щодо цінності життя, здоров’я і безпеки для себе і тих, хто його / її оточує;

· виховання дбайливого та усвідомленого ставлення до власного здоров’я і безпеки;

· розвиток потреби самопізнання та самовдосконалення;

· формування в учнів сталої мотивації до здорового способу життя;

· формування свідомого прагнення дотримуватися безпечної, здорової та етичної поведінки для поліпшення добробуту;

 · розвиток уміння ухвалювати рішення в повсякденних ситуаціях з користю для безпеки та здоров’я;

· сприяння індивідуальному розвитку самостійності, підприємливих якостей та поведінки свідомого споживача;

· формування вміння вчитися без шкоди для здоров’я;

· створення сприятливого безпечного та здорового середовища в школі.   

      Зміст соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі структуровано за трьома змістовими лініями: «Безпека», «Здоров’я», «Добробут».

      Змістова лінія «Безпека» передбачає розвиток навичок безпечної поведінки вдома, школі та у природному і техногенному середовищі, прогнозування наслідків небезпечних дій, визначення впливів на вибір безпечної поведінки, дотримання правил (дорожнього руху, використання побутової техніки і побутової хімії тощо), визначення способів дій та самопомочі в умовах надзвичайних ситуацій (аварії, стихійного лиха, вибуху тощо) та відповідального ставлення до особистої безпеки й безпеки інших.  

        Змістова лінія «Здоров’я» спрямована на формування в учнів здоров’язбережувальної компетентності і поведінки через набуття навичок здорового способу життя, розвиток позитивної самооцінки, критичного мислення, умінь ухвалювати зважені рішення, відповідально ставитися до власного здоров’я та здоров’я тих, хто поряд, і протидіяти негативним соціальним чинникам.

       Змістова лінія «Добробут» забезпечує розвиток етичної поведінки в соціумі, вміння вчитися і формування позитивного ставлення до навчання, усвідомлення важливості здорового способу життя для добробуту, розвиток підприємливості і споживчої культури для оптимального використання ресурсів та забезпечення добробуту. Навчальний матеріал змістових ліній реалізується наскрізно в кожній темі через взаємоінтеграцію і взаємодоповнення.

Громадянська та історична освітня галузь

Пояснювальна записка

     Метою громадянської та історичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є створення умов для формування в учня / учениці власної ідентичності та готовності до змін через усвідомлення своїх прав і свобод, осмислення зв’язків між історією і теперішнім життям; плекання активної громадянської позиції на засадах демократії та поваги до прав людини, набуття досвіду співжиття за демократичними процедурами.

       Відповідно до окресленої мети, головними завданнями громадянської та історичної освіти у початковій школі є:

· здобуття знань про сучасність і минуле своєї родини, місцевої громади, Батьківщини, людства, формування відповідного віковим можливостям розуміння змісту пам’ятних для себе та для громадян України подій;

· утвердження власної гідності, формування цінності свободи і прав людини, усвідомлення своєї належності до родини, місцевої та шкільної громад, українського народу, вироблення відповідального ставлення до власної діяльності та діяльності інших;

· формування умінь орієнтуватися в історичному часі та соціальному просторі, знаходити та опрацьовувати доступну для себе суспільну інформацію, пояснювати її зміст та передавати породжені нею враження і думки;

· удосконалення набутих дітьми в дошкільному віці позитивних моделей поведінки у громадських місцях та опанування нових, пов’язаних із діяльністю школяра / школярки;

· розвиток здатності обстоювати власну думку та приймати інших, вирізняти вияви нерівності, несправедливості та дискримінації;

· створення умов для набуття успішного досвіду конструктивної взаємодії та громадянської поведінки.

      Для формування ідентичності та громадянської компетентності учнів програма пропонує опановувати потрібні для цього знання, вміння та навички громадянської поведінки та виховувати громадянські чесноти в межах таких змістових ліній: «Я – Людина», «Я серед людей», «Моя культурна спадщина», «Моя шкільна і місцева громади», «Ми – громадяни України. Ми – європейці».

      Змістова лінія «Я – Людина» передбачає залучення учня / учениці до опрацювання та використання для самоідентифікації елементарної інформації про людину як унікальну у Всесвіті істоту, яка творить себе як особистість, формує свій характер і розвиває цінні якості у процесі пізнавальної і трудової діяльності. Навчання в межах цієї змістової лінії сприяє самопізнанню учнів, усвідомленню власних потреб, уподобань, здібностей та інтересів, заохочує обирати цілі особистісного зростання (бути відповідальним, чесним тощо), допомагає утверджувати гідність та неповторність будь-якої людини.

         Змістова лінія «Я серед людей» забезпечує усвідомлення ролі зв’язків, які існують між людьми, значення рідні, друзів, приятелів, спільнот, із якими дитина себе ідентифікує. Навчання в межах цієї змістової лінії сприяє набуттю досвіду громадянської поведінки та свідомому виборові норм і моделей поведінки, часто за певними взірцями.

       Змістова лінія «Моя культурна спадщина» дає змогу учнівству усвідомити вкоріненість у національну, а також рідну за етнічним походженням культуру, власну належність до європейської цивілізації. Учні/ учениці отримують можливість дослідити місцеві пам’ятки, пізнати традиції та минуле своєї родини, рідної етнічної групи, нації. Навчання в межах цієї змістової лінії сприяє розумінню значущості та різноманітності культурних надбань людства, формуванню умінь пізнавати минуле.

        Змістова лінія «Моя шкільна і місцева громади» забезпечує розуміння учнем/ ученицею базових норм шкільного та місцевого громадського життя, дає йому/ їй змогу посильно долучатися до їх відтворення та модернізації. Пізнання шкільних і місцевих традицій, ознайомлення з громадянськими вчинками земляків, діяльністю шкільної адміністрації, місцевих органів влади та добровільних асоціацій, зорієнтованих на громадські справи, сприяє набуттю учнями первинного досвіду громадянської дії, демократичної поведінки та конструктивної взаємодії. Навчання в межах цієї змістової лінії забезпечує вироблення вмінь висловлювати та обстоювати свою думку та приймати інших, висувати власні ініціативи, планувати й організовувати посильні для дітей молодшого шкільного віку громадські справи.

      Змістова лінія «Ми – громадяни України. Ми – європейці» дає учневі / учениці елементарні уявлення про національну символіку та державні атрибути України, націю (народ), державу, політику, владу, ключові події в історії України, підводить до прийняття демократичних цінностей та ідей євроатлантичної інтеграції Батьківщини. У межах цієї змістової лінії на прикладі відомих історичних постатей та національних героїв школярі усвідомлюють цінності патріотизму, активної громадянської позиції, самоповаги та ін.

     Змістові лінії громадянської та історичної освітньої галузі у початковій школі мають бути реалізовані оптимальними для кожного елементу змісту та навчальної цілі інтерактивними методами, із використанням інформаційних технологій.

Інформатична освітня галузь

Пояснювальна записка

       Метою інформатичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування в учня/ учениці здатності до вирішення проблем із використанням цифрових пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту; безпечна та відповідальна діяльність в інформаційному суспільстві.

      Відповідно до окресленої мети, головними завданнями інформатичної освітньої галузі у початковій школі є:

· формування відповідальної позиції цифрового громадянина, навичок  безпечного й етичного користування цифровими пристроями та мережами;

· формування початкових умінь розрізняти інформацію різних видів та працювати з нею за допомогою цифрових пристроїв чи без них;

· формування початкових умінь визначати, знаходити та зберігати інформацію, необхідну для розв’язання життєвих проблем (навчання, гри тощо), за допомогою цифрових пристроїв, мереж та без них, самостійно та під час групової взаємодії; розрізняти правдиву і неправдиву інформацію різних видів;

· налагодження комунікації за допомогою цифрових пристроїв та мереж для спільної творчості, співпраці, навчання, гри;

· формування початкових умінь створювати електронні тексти (зображення, відео, звуки, програми тощо) за допомогою цифрових пристроїв;

· формування вмінь презентувати себе, власну творчість, ідеї, створені продукти та інші результати індивідуальної та групової діяльності за допомогою цифрових пристроїв.

     Реалізація поставленої мети та завдань у початковій школі відбувається за змістовими лініями «Я у світі інформації (Дані. Інформація. Моделі)», «Моя цифрова творчість», «Комунікація та співпраця», «Я і цифрові пристрої», «Відповідальність та безпека в інформаційному суспільстві».  

      У рамках змістової лінії «Я у світі інформації (Дані. Інформація. Моделі)» формуються початкові вміння розпізнавати, знаходити, свідомо відбирати, зберігати та опрацьовувати просту інформацію за допомогою цифрових пристроїв та без них. Розпізнавання правдивої і неправдивої інформації в усіх її виявах (текст, зображення, звук тощо) необхідне для формування критичного мислення, що сприяє безпеці в інформаційному просторі дитини. Початкові уявлення про моделі реалізовуються через визначення істотних і неістотних властивостей об’єктів та створення на основі цього простих моделей об’єктів.

      Змістова лінія «Моя цифрова творчість» розкривається через практичну діяльність (індивідуальну і групову) зі створення простих інформаційних продуктів (програм, текстів, зображень, відео, звуків, тощо) за допомогою цифрових пристроїв та програм для творчого самовираження, презентації себе і продуктів власної діяльності, вирішення завдань інших освітніх галузей.

      В основі змістової лінії «Комунікація та співпраця» – ознайомлення із доступними для дитини засобами цифрової та безпосередньої комунікації для гри, спілкування, навчання, отримання нової інформації; використання безпечного онлайнового чи офлайнового середовища для цього. В умовах роботи у групі учні мають навчитися окреслювати цілі індивідуальної та групової діяльності, розподіляти ролі в межах групи, оцінювати здобутий результат, аналізувати помилки та усувати їх, доброзичливо взаємодіяти безпосередньо та в мережах.

         Змістова лінія «Я і цифрові пристрої» реалізовується через усвідомлення і розпізнавання тих завдань, які можна розв’язати за допомогою цифрових пристроїв, виходячи з їхніх функціональних можливостей (фотографувати, записувати, слухати, відображати, опрацьовувати інформацію тощо). До  основних умінь, які формуються через цю змістову лінію, належать розпізнавання простих програмних і технічних несправностей та вміння усувати їх самостійно чи з допомогою дорослих, розуміти обмеження та переваги пристроїв стосовно виконуваних завдань, усвідомлювати, що машини можуть імітувати інтелектуальну діяльність. Ця змістова лінія охоплює вміння організовувати власний робочий простір на фізичному та простому програмному рівні для збереження здоров’я, доброго самопочуття та ефективної діяльності учня/ учениці.

     Змістову лінію «Відповідальність та безпека в інформаційному суспільстві» спрямовано на створення безпечних умов для учня / учениці під час роботи з цифровими пристроями і в мережах, що передбачає захист особистої інформації, формування принципів етичного, доброзичливого та відповідального спілкування через мережі, навички і можливості захисту власного інформаційного простору, фізичного та психологічного здоров’я. У рамках цієї змістової лінії в учнів формується відповідальне та шанобливе ставлення до власної та чужої інформаційної діяльності, яке на рівні початкової школи виявляється, зокрема, і через зазначення власного авторства, посилання на авторство інших, а також через усвідомлення шкоди від списування.

      Вказані змістові лінії передбачають можливу інтеграцію інформатичної освітньої галузі з іншими освітніми галузями через розв’язування дослідницьких завдань, формування наскрізних умінь учнів, інформатичної грамотності та культури.

Інформатика (навчальний предмет)

Інформатична освітня галузь

Пояснювальна записка

     Метою інформатичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування в учня/ учениці здатності до вирішення проблем із використанням цифрових пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту; безпечна та відповідальна діяльність в інформаційному суспільстві.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями інформатичної освітньої галузі у початковій школі є: 

· формування відповідальної позиції цифрового громадянина, навичок безпечного й етичного користування цифровими пристроями та мережами;

· формування початкових умінь розрізняти інформацію різних видів та працювати з нею за допомогою цифрових пристроїв чи без них;

· формування початкових умінь визначати, знаходити та зберігати інформацію, необхідну для розв’язання життєвих проблем (навчання, гри тощо), за допомогою цифрових пристроїв, мереж та без них, самостійно та під час групової взаємодії; розрізняти правдиву і неправдиву інформацію різних видів;

· налагодження комунікації за допомогою цифрових пристроїв та мереж для спільної творчості, співпраці, навчання, гри;

 · формування початкових умінь створювати електронні тексти (зображення, відео, звуки, програми тощо) за допомогою цифрових пристроїв;

· формування вмінь презентувати себе, власну творчість, ідеї, створені продукти та інші результати індивідуальної та групової діяльності за допомогою цифрових пристроїв.

       Реалізація поставленої мети та завдань у початковій школі відбувається за змістовими лініями: «Я у світі інформації (Дані. Інформація. Моделі)», «Моя цифрова творчість», «Комунікація та співпраця», «Я і цифрові пристрої», «Відповідальність та безпека в інформаційному суспільстві». У рамках змістової лінії «Я у світі інформації (Дані. Інформація. Моделі)» формуються початкові вміння розпізнавати, знаходити, свідомо відбирати, зберігати та опрацьовувати просту інформацію за допомогою цифрових пристроїв та без них. Розпізнавання правдивої і неправдивої інформації в усіх її виявах (текст, зображення, звук тощо) необхідне для формування критичного мислення, що сприяє безпеці в інформаційному просторі дитини. Початкові уявлення про моделі реалізовуються через визначення істотних і неістотних властивостей об’єктів та створення на основі цього простих моделей об’єктів.

     Змістова лінія «Моя цифрова творчість» розкривається через практичну діяльність (індивідуальну і групову) зі створення простих інформаційних продуктів (програм, текстів, зображень, відео, звуків, тощо) за допомогою цифрових пристроїв та програм для творчого самовираження, презентації себе і продуктів власної діяльності, вирішення завдань інших освітніх галузей.

        В основі змістової лінії «Комунікація та співпраця» – ознайомлення із доступними для дитини засобами цифрової та безпосередньої комунікації для гри, спілкування, навчання, отримання нової інформації; використання безпечного онлайнового чи офлайнового середовища для цього. В умовах роботи у групі учні мають навчитися окреслювати цілі індивідуальної та групової діяльності, розподіляти ролі в межах групи, оцінювати здобутий результат, аналізувати помилки та усувати їх, доброзичливо взаємодіяти безпосередньо та в мережах.

          Змістова лінія «Я і цифрові пристрої» реалізовується через усвідомлення і розпізнавання тих завдань, які можна розв’язати за допомогою цифрових пристроїв, виходячи з їхніх функціональних можливостей (фотографувати, записувати, слухати, відображати, опрацьовувати інформацію тощо). До  основних умінь, які формуються через цю змістову лінію, належать розпізнавання простих програмних і технічних несправностей та вміння усувати їх самостійно чи з допомогою дорослих, розуміти обмеження та переваги пристроїв стосовно виконуваних завдань, усвідомлювати, що машини можуть імітувати інтелектуальну діяльність. Ця змістова лінія охоплює вміння організовувати власний робочий простір на фізичному та простому програмному рівні для збереження здоров’я, доброго самопочуття та ефективної діяльності учня/ учениці.

      Змістову лінію «Відповідальність та безпека в інформаційному суспільстві» спрямовано на створення безпечних умов для учня / учениці під час роботи з цифровими пристроями і в мережах, що передбачає захист особистої інформації, формування принципів етичного, доброзичливого та відповідального спілкування через мережі, навички і можливості захисту власного інформаційного простору, фізичного та психологічного здоров’я. У рамках цієї змістової лінії в учнів формується відповідальне та шанобливе ставлення до власної та чужої інформаційної діяльності, яке на рівні початкової школи виявляється, зокрема, і через зазначення власного авторства, посилання на авторство інших, а також через усвідомлення шкоди від списування.

Мистецтво (інтегрований курс)

Мистецька освітня галузь

Пояснювальна записка

   Метою навчання мистецтва для загальної середньої освіти є формування культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті; плекання пошани до національної і світової мистецької спадщини.

     Відповідно до окресленої мети, головними завданнями навчання мистецтва у початковій школі є:

● збагачення духовного світу учня / учениці під час сприймання мистецтва та художньої творчості; виховання шани до національної і світової культурної спадщини;

● набуття досвіду творення художніх образів через опанування елементарними мистецькими вміннями; розвиток загальних і спеціальних мистецьких здібностей;

● розкриття творчого потенціалу особистості; стимулювання художньообразного мислення, художніх інтересів; виховання естетичного смаку; сприяння творчому самовияву та розвитку індивідуального стилю учня / учениці через мистецтво;

● розвиток уміння інтерпретувати твори мистецтва, висловлювати враження та особистісне ставлення до них; засвоєння початкових знань про види мистецтва, особливості їхньої художньо-образної мови, зокрема у взаємозв’язках;

● формування вміння презентувати й оцінювати власну творчість, плекання потреби у самовдосконаленні;

● формування вміння взаємодіяти з іншими через мистецтво, виявляти зв’язки мистецтва з природним і соціокультурним середовищем;

● виховання здатності застосовувати мистецтво для отримання задоволення та емоційного самопізнання.

       Реалізація поставленої мети та завдань здійснюється за змістовими лініями: «Художньо-практична діяльність», «Сприймання та інтерпретація мистецтва», «Комунікація через мистецтво», які окреслюють рамкову модель досягнення загальних цілей мистецької освітньої галузі.

       Змістова лінія «Художньо-практична діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне засвоєння основ  художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовияву.

       Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виражальні засоби для творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля, а також формування уявлень про можливість і способи впливати на емоційний стан завдяки мистецькій діяльності.

      Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що несуть твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення, а також формування уявлень про можливість і способи впливати на свій емоційний стан завдяки сприйманню творів мистецтва.

      Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема в різних культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо.

         Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані предмети або предмети за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Фізична культура

Фізкультурна освітня галузь

Пояснювальна записка

      Метою цієї галузі для загальної середньої освіти є формування в учня / учениці стійкої мотивації до занять фізичною культурою і спортом та життєво необхідних рухових умінь і навичок для збереження власного здоров’я, розширення функціональних можливостей організму.

       Відповідно до окресленої мети, головними завданнями фізкультурної освітньої галузі у початковій школі є:

· розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових умінь та навичок, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності;

· розширення функціональних можливостей організму через цілеспрямований розвиток фізичних якостей і природних здібностей;

· збереження та зміцнення здоров’я школярів;

· формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереженні та зміцненні здоров’я;

· формування основ здорового способу життя і створення умов для покращення фізичного і психоемоційного стану;

· формування практичних навичок щодо самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку;

· розвиток комунікативних умінь під час занять фізичною культурою;

· формування морально-вольових якостей та позитивного ставлення до занять фізичною культурою і спортом;

· усвідомлення ролі занять спортом і Олімпійського руху для формування самоповаги, впевненості в собі, прагнення досягати успіху, дотримуючись принципів чесної гри;

· збільшення обсягу рухової активності, яка приноситиме радість дитині;

· формування творчих здібностей засобами фізичної культури.

      Освітня програма фізкультурної освітньої галузі для 1-4 класів охоплює такі змістові лінії: «Базова рухова активність», «Ігрова та змагальна діяльність учнів (рухливі ігри та естафети)», «Піклування про стан здоров’я та безпеку».

       Змістова лінія «Базова рухова активність» охоплює такі види діяльності, які спрямовані на формування життєво необхідних рухових умінь і навичок. Змістова лінія «Ігрова та змагальна діяльність учнів (рухливі ігри та естафети)» пов’язана з опануванням рухливих ігор та естафет, що задовольняє потребу в руховій активності та сприяє формуванню комунікативних здібностей.

          Змістова лінія «Піклування про стан здоров’я та безпеку» спрямована на формування свідомого ставлення до власного здоров’я та вмінь безпечної поведінки в процесі фізкультурної діяльності.

        Предметом навчання у початковій школі в галузі фізичного виховання є рухова активність із загальноосвітньою спрямованістю. Нові підходи до змісту занять фізичною культурою повинні орієнтувати вчителів не тільки на фізичну підготовленість, а й на розвиток особистості, на індивідуальне сприймання навчального матеріалу. Розв’язання цих завдань допускає відхід від жорсткої регламентації занять, підвищення їхньої емоційної насиченості, максимальної різноманітності форм, методів та засобів фізичного виховання, широкого використання інноваційних технологій фізичного виховання.

    Освітня програма 1-4 класів, розроблена на основі освітньої програми початкової школи науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» Цикл І, адаптаційно-ігровий (1–2 класи) Цикл ІІ, основний (3‒4 класи) (науковий керівник Гавриш І. В.), лист ДСЯО від 06.08.2020 № 01/01-23/929.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах кожного предмета зокрема

Мовно-літературна освітня галузь (українська мова)

Пояснювальна записка

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти метою мовно-літературної освітньої галузі (українська мова) у Проєкті визнано формування в учнів 1–4-х класів системи ключових компетентностей (комунікативної, громадянської, соціальної, культурної, навчання впродовж життя тощо), загальнопредметних (мовленнєвої, мовної, читацької тощо) і предметних (компетентностей у галузі фонетики, орфоепії, орфографії, лексикології, будови слова, морфології, синтаксису, стилістики, культури мовлення, теорії та історії літератури тощо) в органічній єдності всіх компонентів — цінностей і ставлень, знань, умінь і навичок, досвіду діяльності, а також наскрізних умінь (читання з розумінням, висловлення власної думки усно й письмово, критичного та системного мислення, здатності логічно обґрунтовувати позицію, творчості, ініціативності, конструктивного керування емоціями, здатності співпрацювати з іншими людьми).

Згідно з Державним стандартом початкової освіти в результаті опанування змісту мовно-літературної освітньої галузі здобувач освіти:

1) взаємодіє з іншими усно, критично сприймає та використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

2) сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її; сприймає художній текст як засіб збагачення естетичного та емоційно-чуттєвого досвіду;

3) висловлює думки, почуття та ставлення, обґрунтовує їх, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі онлайн, дотримується норм літературної мови;

4) досліджує індивідуальне мовлення – своє та інших осіб, використовує це для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

 З метою реалізації цілей мовно-літературної освітньої галузі (українська мова) та досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання виокремлено такі змістові лінії: «Взаємодію усно», «Читаю», «Взаємодію письмово», «Досліджую мовні та мовленнєві явища».

До провідних завдань змістової лінії «Взаємодію усно» належить формування в учнів усної комунікативної компетентності як органічної складової соціальної компетентності, а саме: цінностей, ставлень, знань, умінь, навичок і досвіду ефективного усного спілкування (слухання, монологічного та діалогічного мовлення).

Змістова лінія «Читаю» передбачає формування в учнів компетентності в галузі раціонального читання як інтегрованого особистісного утворення, що виявляється в розвитку мотивації до читацької діяльності, розумінні цінності читання в житті людини, наявності знань із теорії літератури і щодо особливостей читацької діяльності та шляхів підвищення її ефективності, здатності читати швидко з повним розумінням прочитаного та запам’ятовувати важливу інформацію, в умінні свідомо обирати тексти для читання, переказувати їх, аналізувати та інтерпретувати як у логічному, так і в емоційно-чуттєвому контекстах, у спроможності до літературної та інших видів творчості з урахуванням ідей, ставлень, міркувань, емоцій, що викликані прочитаним.

Змістова лінія «Взаємодію письмово» спрямована на формування в учнів компетентності в галузі писемного мовлення, що виявляється в їхньому прагненні та здатності створювати письмові висловлення (зокрема, онлайн-повідомлення) відповідно до норм літературної мови та з урахуванням їхньої мети, адресата, особливостей різних типів і жанрів, а також редагувати письмові тексти.

Змістова лінія «Досліджую мовні та мовленнєві явища» спрямована на формування в учнів прагнення та здатності вивчати мовлення як процес використання мови під час спілкування й удосконалювати власне мовлення, аналізуючи здобуту інформацію, а також досліджувати українську мову як засіб людського спілкування і галузь наукового знання, використовуючи результати дослідження у власній мовленнєвій діяльності.

Змістові лінії реалізуються через навчальний предмет «Українська мова» (1-4 класи – 6 год/тижд.) та інтегрований курс «Я пізнаю світ», у якому на мовно-літературну освітню галузь (українська мова та література) у 1-4 класах відведено по 1 год/тижд. Загальна кількість навчальних годин, що виділяються на мовно-літературну освітню галузь (українська мова та література), – 7 год/тижд. На уроках української мови і навчального предмета «Я пізнаю світ» реалізуються інтерактивні освітні технології та технології критичного мислення, SТЕM-освіти, раціонального читання, повного засвоєння навчальних одиниць.

Математична освітня галузь

                                                  Пояснювальна записка

 Домінантою змін у системі початкової освіти України є її модернізація на засадах компетентнісного підходу. Відповідно до Державного стандарту початкової освіти (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 24.07.2019 р. № 688) метою математичної початкової освіти в Проєкті визнано формування в учнів математичної компетентності як ключової в єдності взаємопов’язаних компонентів (знань, умінь і навичок, цінностей і ставлень), інших ключових компетентностей і наскрізних умінь; розвиток математичних здібностей, логічного мислення, креативності, здатності розпізнавати і моделювати процеси та ситуації з повсякденного життя, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, а також здатності робити усвідомлений вибір і використовувати здобуті знання в повсякденному житті.

Згідно з Державним стандартом початкової освіти в результаті опанування змістом математичної освітньої галузі здобувач освіти:

 1) досліджує ситуації і визначає проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;

2) моделює процеси і ситуації, розробляє стратегії (плани) дій для розв’язування різноманітних задач;

3) критично оцінює дані, процес та результат розв’язування навчальних і практичних задач;

4) застосовує досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу.

З метою реалізації цілей математичної освітньої галузі та досягнення здобувачами освіти загальних результатів навчання виокремлено такі змістові лінії: «Математика навколо мене», «Вивчаю математичні процеси та явища», «Критично оцінюю дані та власну математичну діяльність», «Досліджую навколишній світ засобами математики».

Згідно з Державним стандартом початкової освіти провідними цілями змістової лінії «Математика навколо мене» визнано: формування в учнів 1 – 4-х класів стійкого інтересу до математики, уявлення про математику як частину загальнолюдської культури, як метод пізнання навколишнього світу, розуміння значущості математики для подальшого суспільного прогресу; створення умов для формування логічного й абстрактного мислення дітей, забезпечення їхнього інтелектуального розвитку. Досягнення цих цілей виявляється, зокрема, у здатності дітей розпізнавати серед ситуацій зі свого життя ті, які потребують перелічування об’єктів, вимірювання величин, обчислення; аналізувати проблемні ситуації зі свого життя; визначати групу пов’язаних між собою величин для розв’язування повсякденних проблем математичного змісту; прогнозувати результат виконання арифметичних дій.    Основною метою змістової лінії «Вивчаю математичні процеси та явища» відповідно до Державного стандарта початкової освіти визнано міцне і свідоме опанування учнями системи математичних знань, умінь і навичок, необхідних для продовження математичної освіти в основній школі та вивчення суміжних дисциплін. Показниками досягнення цієї мети є сформована у випускників 4-го класу здатність перетворювати отриману інформацію на схему, таблицю, схематичний рисунок; обирати послідовність дій для розв’язування проблемної ситуації та числові дані, необхідні й достатні для відповіді на конкретне запитання; визначати дію/дії для розв’язування проблемної ситуації та виконувати її/їх.

 Змістова лінія «Критично оцінюю дані та власну математичну діяльність» передбачає формування в учнів 1‒4-х класів критичного й логічного мислення, що виявляється у сформованості у випускників 4-го класу здатності визначати, чи достатньо даних для розв’язування проблемної ситуації; з’ясовувати, чи існує інший шлях розв’язування проблемної ситуації; перевіряти правильність результату арифметичної дії; знаходити помилки та виправляти їх.

Реалізація ключової мети змістової лінії «Досліджую навколишній світ засобами математики» — створення умов для розвитку математичних здібностей учнів — вимагає розв’язування таких взаємопов’язаних завдань, визначених Державним стандартом початкової освіти: формування в дітей здатності визначати істотні, спільні й відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу; порівнювати, об’єднувати їх у групу і розподіляти на групи за спільною ознакою; лічити об’єкти, позначати числом результат лічби; порівнювати числа та впорядковувати їх; конструювати площинні та об’ємні фігури з підручного матеріалу, створювати макети реальних та уявних об’єктів; вимірювати величини за допомогою підручних засобів і вимірювальних приладів.

Змістові лінії реалізуються через навчальний предмет «Математика» (1 клас – 3 год/тижд.; 2-4 класи – 4 год/тижд.) та інтегрований курс «Я пізнаю світ», у якому на математичну освітню галузь у 1-4 класах відведено 1 год/тижд. На уроках математики та навчального предмета «Я пізнаю світ» реалізуються інтерактивні освітні технології та технології критичного мислення, SТЕM-освіти, раціонального читання, повного засвоєння навчальних одиниць, збагачення освітнього процесу.

Природнича освітня галузь

Пояснювальна записка

Реалізація компетентнісної моделі початкової освіти в Проєкті на засадах STEM-освіти як аксіологічного імперативу розвитку національних освітніх систем у світі вимагає суттєвого осучаснення змісту природничої освітньої галузі, удосконалення методів, форм і засобів навчання здобувачів освіти. Відповідно до Державного стандарту початкової освіти метою природничої освітньої галузі в початковій школі Проєкту визнано формування компетентностей у галузі природничих наук, техніки й технологій, екологічної та інших ключових компетентностей на основі опанування знань, умінь і способів діяльності, розвитку здібностей, які забезпечують успішну взаємодію з природою; формування основ наукового світогляду й критичного мислення; становлення відповідальної, безпечної і природоохоронної поведінки учнів у навколишньому світі завдяки усвідомленню ними принципів сталого розвитку.

 Згідно з Державним стандартом початкової освіти в результаті опанування змістом природничої освітньої галузі здобувач освіти:

1) відкриває світ природи, набуває досвіду її дослідження, шукає відповіді на запитання, спостерігає, експериментує й моделює, виявляє допитливість і отримує радість від пізнання природи;

2) опрацьовує та систематизує інформацію природничого змісту, що отримана з доступних джерел, і подає її в різних формах;

3) усвідомлює розмаїття природи, взаємозв’язки її об’єктів та явищ, пояснює роль природничих наук і техніки в житті людини, значення відповідальної діяльності в природі;

4) критично оцінює факти, поєднує новий досвід з набутим раніше і творчо його використовує для розв’язання проблем природничого характеру.

З метою реалізації цілей природничої освітньої галузі та досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання виокремлено такі змістові лінії: «Я – дослідник», «Я у світі», «Я – винахідник».

Змістові лінії «Я – дослідник» і «Я – винахідник» спрямовані на реалізацію одного з основних завдань SТЕM-освіти – формування в учнів дослідницької компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій як єдності концептуальної (розуміння природничо-наукових і математичних концепцій, операцій та відношень), стратегічної (здатність формулювати й розв’язувати наукові, технічні та технологічні проблеми), когнітивної (здатність логічно мислити, пояснювати, аргументувати, а також здатність до рефлексії), операційної (здатність охайно та гнучко виконувати операції), аксіологічної (здатність розглядати об’єкт як корисний одночасно зі спроможністю вірити у власну ефективність).

Робота з формування в учнів дослідницької та винахідницької компетентностей розпочинається з 1-го класу й спрямовується на забезпечення здатності здобувачів освіти формулювати запитання наукового характеру та інженерні завдання; створювати й використовувати моделі; планувати й проводити дослідження; аналізувати й інтерпретувати дані; використовувати математичний апарат; конструювати наукові пояснення та проєктувати інженерні рішення; будувати аргументи на основі фактів; отримувати, оцінювати й коректно інтерпретувати інформацію.

 Визначаючи цілі, зміст, методи, форми й засоби змістової лінії «Я у світі», ми враховували те, що характерною особливістю STEM-освіти є фундаменталізація освіти, що виявляється в поглибленому вивченні учнями предметів природничоматематичного циклу, починаючи з 1-го класу, та формуванні в них знань про такі узагальнювальні (наскрізні) поняття, як закономірності, масштаб, пропорційність, величини, системи, моделі систем, матерія, енергія, структура і функції, стабільність і змінність тощо.

Змістові лінії реалізуються в повному обсязі через інтегрований навчальний предмет «Я пізнаю світ», у якому на природничу, технологічну, соціальну і здоров’язбережувальну, громадянську й історичну освітні галузі як взаємопов’язані складові цілісної картини світу відводиться в 1–4 класах 4 год/тижд.

Іншомовна освітня галузь Іноземна мова.

Пояснювальна записка

Головна мета навчання іноземної мови в початковій школі полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями учнів початкових класів. Початковий етап навчання іноземної мови у сучасному закладі загальної середньої освіти надзвичайно важливий, оскільки в цей період закладаються психолінгвістичні основи іншомовної комунікативної компетенції, необхідні та достатні для подальшого її розвитку й удосконалення. Тут відбувається становлення засад для формування іншомовних фонетичних, лексичних, граматичних та орфографічних навичок, а також умінь сприймати на слух, говорити, читати й писати в межах визначених програмою результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Зміст навчання іноземної мови в початковій школі добирається відповідно до психофізіологічних особливостей учнів молодшого шкільного віку. У початковій школі важливо зацікавити учнів вивченням іноземної мови, викликати в них позитивне ставлення до предмета, умотивувати необхідність володіння іноземною мовою як засобом міжкультурного спілкування. Завдання іноземних мов у реалізації мети початкової освіти Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння іноземною мовою в контексті міжкультурної парадигми, що передбачає навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації вмежах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець 2-го класу учні досягають рівня PreА1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень у кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання.

Завдання полягає у формуванні вмінь:

• здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою;

• розуміти на слух зміст автентичних текстів;

• читати й розуміти автентичні тексти різних жанрів та видів із різним рівнем розуміння змісту;

• здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;

• адекватно використовувати досвід, набутий під час вивчення рідної мови та інших навчальних предметів;

• використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;

• критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;

• висловлювати свої думки, почуття та ставлення;

• ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Функції іноземних мов у реалізації мети початкової освіти.

В процесі навчання іншомовному спілкуванню комплексно реалізуються освітня, виховна і розвивальна функції.

Освітня функція спрямована на:

• усвідомлення учнями значення іноземної мови для життя в мультилінгвальному та полікультурному світовому просторі;

• здобуття знань про культуру, історію, реалії та традиції країн виучуваної мови;

• залучення учнів до діалогу культур (рідної та іншомовної);

• розуміння власних індивідуальних особливостей як психофізіологічних засад для оволодіння іноземною мовою;

• формування вміння використовувати в разі потреби різноманітні стратегії для задоволення власних іншомовних комунікативних намірів(працювати з підручником, словником, довідковою літературою, мультимедійними засобами тощо).

Виховна функція сприяє:

• формуванню в учнів позитивного ставлення до іноземної мови як засобу спілкування, поваги до народу – носія цієї мови, толерантного ставлення до його культури, звичаїв і способу життя;

 • розвитку культури спілкування, прийнятої в сучасному цивілізованому суспільстві;

• емоційно-ціннісному ставленню до всього, що нас оточує;

• розумінню важливості оволодіння іноземною мовою і потреби користуватися нею як засобом спілкування.

 Розвивальна функція сприяє розвитку в учнів:

• мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей;

• готовності брати участь в іншомовному спілкуванні;

• потреби подальшого самовдосконалення у сфері використання іноземної мови;

• здатності переносити знання й уміння у нову ситуацію шляхом виконання проблемно-пошукової діяльності.

Компетентнісний потенціал галузі «Іноземні мови» у початковій школі. Провідним засобом реалізації вказаної мети є компетентнісний підхід доорганізації навчання в закладах загальної середньої освіти на основі ключових компетентностей як результату навчання

№ з/пКлючові компетентностіКомпоненти

1Спілкування державною мовоюУміння: використовувати українознавчий компонент в усіх видах мовленєвої діяльності;засобами іноземної мови популяризувати Україну, українську мову, культуру, традиції. Ставлення: гордість за Україну, її мову та культуру;розуміння потреби популяризувати Україну у світі засобами іноземних мов;готовність до міжкультурного діалогу.
2

Спілкування іноземними мовами
Реалізується через предметні компетентності.

3

Математична компетентністьУміння: розв’язувати комунікативні та навчальні проблеми, застосовуючи логіко-математичний інтелект.
Ставлення:готовність до пошуку різноманітних способів розв’язання комунікативних і навчальних проблем.
4


Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: описувати іноземною мовою природні явища, аналізувати та оцінювати їх роль у життєдіяльності людини. Ставлення: інтерес до природи та почуття відповідальності за її збереження.
5

Інформаційно-цифрова компетентність


Уміння: вивчати іноземну мову використанням спеціальних програмних засобів, ігор, соціальних мереж;створювати інформаційні об’єкти іноземними мовами;спілкуватися іноземною мовою з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;застосовувати ІКТ відповідно до поставлених завдань. Ставлення: готовність дотримуватись мережевого етикету.
6Уміння вчитися упродовж життя


Уміння: самостійно працювати з підручником, шукати нову інформацію з різних джерел та критично оцінювати її;організовувати свій час і навчальний простір;оцінювати власні навчальні досягнення. Ставлення: впевненість у спілкуванні іноземною мовою;подолання власних мовних бар’єрів;наполегливість;внутрішня мотивація та впевненість в успіху.
7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: ініціювати усну, писемну, зокрема онлайн взаємодію іноземною мовою для розв’язання конкретної життєвої ситуації. Ставлення: дотримання етичної поведінки під час розв’язання життєвих ситуацій;комунікабельність та ініціативність;креативність.
8Соціальна та громадянська компетентностіУміння: формулювати власну позицію;співпрацювати з іншими на результат, спілкуючись іноземною мовою. Ставлення: толерантність у спілкуванні з іншими.
9

Обізнаність та самовираження у сфері культуриУміння: висловлювати іноземною мовою власні почуття, переживання і судження. Ставлення: усвідомлення цінності культури для людини і суспільства;повага до багатства і розмаїття культур.
10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: пропагувати здоровий спосіб життя засобами іноземної мови. Ставлення: сприймання природи як цілісної системи;готовність обговорювати питання, пов’язані із збереженням навколишнього середовища;відповідальне ставлення до власного здоров’я та безпеки.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здорове життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами всіх навчальних предметів і є метапредметними.

Виокремлення в навчальних програмах таких інтегрованих змістових ліній, як «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях.

Інтегровані змістові лінії реалізуються під час вивчення іноземної мови в спеціалізованих школах із поглибленим вивченням та в закладах загальної середньої освіти. Діяльність та уміння із змістових ліній добираються відповідно до комунікативної потреби, тематики ситуативного спілкування, віку та рівня підготовленості учнів. Інтегровані змістові лінії та орієнтовні способи їх реалізації у початковій школі Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» спрямована на формування основ соціальної активності, відповідальності та екологічної 80 свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства.

 Засобами іноземних мов учнів орієнтують на:

• сприймання природи як цілісної системи;

• взаємозв’язок людини й навколишнього середовища;

• готовність обговорювати питання, пов’язані із збереженням навколишнього середовища.

Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприяє формуванню основ відповідального ставлення до громади і суспільства. Засобами іноземних мов учнів орієнтують на:

• усвідомлення дитиною власних прав і обов’язків;

• формування толерантного ставлення до інших;

• уміння співпрацювати та ухвалювати спільні рішення.

 Реалізація змістової лінії «Здоров’я і безпека» сприяє формуванню безпечного життєвого середовища та основ здорового способу життя. Засобами іноземних мов учнів орієнтують на:

• розуміння правил безпечної поведінки;

• усвідомлення впливу шкідливих звичок на здоров’я людини;

• дотримання здорового способу життя.

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» спрямована на розуміння практичних аспектів фінансових питань. Засобами іноземних мов учнів орієнтують на:

• усвідомлення власних фінансових потреб;

• продукування ідей та їх реалізацію;

• уміння визначати пріоритети та планувати дії.

Технологічна освітня галузь Дизайн і технології

Пояснювальна записка

 Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через інтегрований курс «Дизайн і технології». Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та проєктно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.      

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво;

– виховання естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-ужитковому мистецтві;

– набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в матеріалах;

– вироблення навичок раціонального використання матеріалів, безпечного застосування традиційних та сучасних технологій;

 – формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проєктно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проєктування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Змістова лінія «Інформаційно-комунікаційне середовище» охоплює вивчення питань гармонійного поєднання функціональності та естетичності у виробах; пошук та опрацювання тематичної інформації у взаємодії з іншими; дослідження природних, штучних і синтетичних матеріалів; розрізнення та читання графічних зображень; конструювання виробів з готових деталей.

Змістова лінія «Середовище проєктування» спрямована на реалізацію творчого потенціалу учнів, створення умов для продукування ідей, вибору особисто привабливих об’єктів праці; проєктування — моделювання і конструювання; виконання елементарних графічних зображень; добір матеріалів за їхніми властивостями; читання інструкційних карток із зображеннями для поетапного виготовлення виробу.

Змістова лінія «Середовище техніки і технологій» передбачає формування навичок організації робочого місця, безпечної праці з ручними інструментами та пристосуваннями; поетапне виготовлення виробів з використанням традиційних та сучасних технологій; раціональне використання матеріалів.

Змістова лінія «Середовище соціалізації» спрямована на формування здатності оцінювати та презентувати результати проєктно-технологічної діяльності, обговорювати їх з іншими; ефективно використовувати створені вироби; долучатися до благочинної діяльності; виконувати трудові дії в побуті для самообслуговування та якісного облаштування життєвого простору.

Навчальний матеріал вибудовується навколо актуальних освітніх тем, розв’язання життєвих проблем, встановлення взаємозв’язків з іншими освітніми галузями. Розподіл навчальних годин за темами, добір об’єктів праці вчитель визначає самостійно, враховуючи умови навчання та педагогічну доцільність. Обов’язковою умовою проведення занять є виготовлення корисного й естетичного виробу — індивідуально, у парі або групі, оцінювання і презентація результатів навчання. Увага акцентується на організації робочого місця, правилах внутрішнього розпорядку, безпеки

праці та санітарних норм.


Інформатична освітня галузь Інформатика.

Пояснювальна записка

Метою навчання інформатики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної та інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: формування в учнів уявлення про роль інформаційно-комунікаційних технологій у житті людини; формування вмінь описувати об’єкти реальної та віртуальної дійсності різноманітними засобами подання інформації; формування початкових навичок інформаційної діяльності, зокрема вмінь опрацьовувати текстову та графічну інформацію;формування в дітей початкового досвіду використання комп’ютерної техніки для розв’язування навчальних, творчих і практичних задач; розвиток логічного, алгоритмічного, творчого та об’єктно орієнтованого мислення учнів.

За результатами формування предметної компетентності випускники початкової школи повинні використовувати початкові знання, уміння та навички для:

– доступу до інформації (знання про те, де шукати і як отримувати інформацію);

– опрацювання інформації;

– перетворення інформації з однієї форми в іншу;

– створення інформаційних моделей;

– оцінки інформації за її властивостями.

Програма побудована лінійно-концентрично (з горизонтальним поглибленням):

Рівні навчання Засоби та об’єкти                     навчання   Змістові лінії2 клас3 клас4 клас
Графічний редакторТекстовий редакторСередовище програмування
Інформація. Дії з інформацією++зокрема пошук інформації у мережі «Інтернет»
Комп’ютерні пристрої для здійснення дій з інформацією+++  
Комп’ютерні програми. Меню та інструменти+++
Об’єкт. Властивості об’єкта+++
Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання+++
Алгоритми+++

Змістова лінія «Інформація. Дії з інформацією» базується на розумінні дитиною поняття «інформація». Здобувачі освіти мають уміти наводити приклади інформації, властивостей інформації, форм подання та дій з інформацією з повсякденного застосування, ефективно використовувати інформацію. Поняття інформації, її властивостей, форм подання та використання в навчальному процесі розширюється і доповнюється на кожному етапі навчання. Таким чином забезпечується поступове нарощування складності матеріалу, його актуалізація, повторення, закріплення, що сприяє формуванню ключових та предметної компетентностей і способів діяльності на вищому рівні узагальнення.

Змістова лінія «Комп’ютерні пристрої для здійснення дій з інформацією» передбачає формування уявлення про те, що людина в житті постійно зустрічається з інформацією, працює з нею та може використовувати при цьому сучасні засоби ІТ з умінням захистити свій інформаційний простір. Для практичних робіт використовуються програми (онлайн-середовища інтернету, додатки для мобільних пристроїв).  

У ході реалізації змістової лінії «Об’єкт. Властивості об’єкта» розглядаються поняття об’єкта, властивостей об’єктів і значень цих властивостей. Діти мають наводити із власного життя приклади різних об’єктів, їхніх властивостей і значень цих властивостей, упорядковувати та групувати об’єкти на основі значень властивостей, мати уявлення про вплив значень властивостей об’єктів на подальше їх використання та опрацювання. Учаться будувати складні об’єкти із запропонованих частин, зокрема самостійно доповнюючи з відсутніх компонентів, представляти інформацію про них різними способами — у вигляді чисел, тексту, зображень, схем, таблиць, презентацій; змінювати значення властивостей текстових та графічних об’єктів; досліджувати об’єкти за допомогою створених моделей. Об’єктний підхід має пронизувати навчання теоретичного та практичного матеріалу всіх змістових ліній курсу.

Змістова лінія «Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання» забезпечує розвиток навичок створення інформаційної моделі в різних програмних середовищах, зокрема в табличній формі; початкових навичок використання різноманітних засобів інформаційних технологій для вирішення навчальних завдань; сприймати та представляти інформацію у вигляді тексту: читати та змінювати тексти, визначати ключові слова в тексті, створювати та опрацьовувати текст; сприймати різноманіття графічних даних; створювати власні зображення у вигляді малюнків та творчо опрацьовувати готові зображення; презентувати інформацію у вигляді слайдів.       

 Змістова лінія «Алгоритми» спрямована на розвиток розуміння поняття виконавця, його середовища, команди, системи команд виконавця алгоритму, основних алгоритмічних структур, зокрема слідування, розгалуження та повторення; умінь виконувати готові алгоритми, а також складати прості алгоритми для виконавців, які працюють у певному зрозумілому для відповідної вікової категорії середовищі, використовуючи просту систему їхніх команд; навичок шукати помилки в послідовності команд, аналізувати зміст завдань на складання алгоритму для виконавців; уміння розв’язувати задачі з повсякденного життя, застосовуючи алгоритмічний підхід: уміння планувати послідовність дій для досягнення мети, передбачати можливі наслідки.

Особливості організації навчально-виховного процесу: для дотримання норм безпеки дитини рекомендується організовувати навчання в закритому захищеному інформаційному середовищі. Облікові записи для електронного листування та співпраці в мережі створює адміністратор навчального закладу.

Оцінювання якості підготовки здобувачів освіти з предмета здійснюється в таких аспектах:

1) рівень володіння теоретичними знаннями;

2) здатність до застосування вивченого матеріалу в практичній діяльності;

3) свідоме та відповідальне ставлення до етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії;

4) уміння співпрацювати;

5) використання матеріалу із повсякденного життя, навчальних предметів;

6) свідоме знання правил безпечної праці.


Громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна

освітні галузі «Я досліджую світ».

Пояснювальна записка

Зазначені освітні галузі можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, у процесі проєктної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв’язування учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Метою навчальної програми є особистісний розвиток учнів початкових

класів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв’язувати практичні задачі.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язування таких завдань: ˗ формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів пізнання себе, предметів і явищ природи і суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація, класифікація, установлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка побаченого (почутого), установлення зв’язків і залежностей у природі і суспільстві, між станом довкілля і діяльністю людини, впливу поведінки на здоров’я та безпеку, залежності результату від докладених зусиль, аналіз

наслідків ризикованої поведінки);

 ˗ виховання активної позиції щодо громадянської і соціально-культурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання історії та природи свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам’ятних дат і подій;

˗ розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до природи та її пізнання, до приватного життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя
в суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;

˗ створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, становлення екологічно грамотної та соціально адаптованої особистості.

Тематична основа курсу реалізується завдяки змістовим лініям, які визначені Державним стандартом початкової освіти: «Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка); «Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім’ї, у суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці); «Людина в суспільстві» (громадянські права та обов’язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення); «Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв).

Типова навчальна програма дає змогу вчителеві самостійно обирати й формувати інтегрований та автономний спосіб подання змісту із освітніх галузей Стандарту, добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рівень навченості, актуальні стани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно-вольового розвитку).

Особливого значення у дидактико-методичній організації навчання надається його зв’язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу їхніх вражень, чуттєвої опори на результати дослідження об’єктів і явищ навколишнього світу.

Педагогічна стратегія, яка спиралась на наслідувальні механізми у розвитку пізнавальних процесів учнів початкових класів і передбачала пріоритетне використання зразків, алгоритмів, поетапного контролю й корекції, збагачується полісенсорним підходом, що зумовлює дослідницьку поведінку учнів, сприйняття ними властивостей і якостей предметів і явищ природного і соціального оточення, спрямовується в сферу пошукової діяльності.

На основі Типової програми вчитель може створювати різні варіанти інтегрованої програми за таким алгоритмом:

˗ визначення цілей навчання;

˗ створення картки понять з інших предметів (асоціативної павутинки, курсів, галузей, які допоможуть досягти цілей);

˗ структурування програми за темами;

˗ вибір діяльності учнів, яка забезпечить інтегроване навчання;

˗ розроблення показників досягнення очікуваних результатів.

Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую світ» передбачають включення учнів в практику виконання різноманітних завдань дослідницького характеру, як-от:

˗ дослідження-розпізнавання (Що це? Яке воно? Обстеження за допомогою органів чуття, опис, порівняння з іншими предметами, явищами; спільне – відмінне, до якого цілого воно належить);

˗ дослідження-спостереження (Як воно діє? Що з ним відбувається? Для чого призначене?);

˗ дослідження-пошук (запитування, передбачення, установлення часової і логічної послідовності явищ, подій; установлення причинно-наслідкових зв’язків (Чому? Яким чином? Від чого залежить? З чим пов’язано?), догадка, висновок, узагальнення).

Мистецька освітня галузь Мистецтво.

Пояснювальна записка

Метою навчання мистецтва в школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– розвиток почуттєвої сфери учнів, набуття ними досвіду емоційноестетичних переживань;

– пробудження інтересу до пізнання творів різних видів мистецтва; виховання гордості за здобутки рідного мистецтва й поваги до творчості інших етносів та народів;

– формування умінь художнього сприймання, аналізу художньої мови та оцінювання творів мистецтва відповідно до вікових можливостей з використанням мистецької термінології;

  • оволодіння способами художньо-творчої діяльності в різних видах мистецтва, комунікації з іншими в художній творчості;
  • формування елементарних умінь застосовувати цифрові технології у мистецькій творчості й презентувати здобутки;
  • розвиток мистецьких здібностей, здатності самовираження й керування власними емоційними станами через мистецтво та різні види художньої творчості;
  • формування здатності встановлювати асоціації між видами мистецтва; між мистецтвом і явищами довкілля;
  • досягнення усвідомлення значення мистецтва в житті людини;
  • виховання культури глядача-слухача;
  • формування здатності об’єктивно оцінювати творчі здобутки свої та інших.

Реалізація поставленої мети і завдань здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Змістова лінія «Художньо-творча діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне опанування основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовираження. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виразні засоби творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля.

Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що відображають твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення.

 Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких досягнень і можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво в середовищі, зокрема в різних культурномистецьких заходах, обговореннях тощо, а також формування уявлень про можливість і способи регулювати свій емоційний стан завдяки мистецтву.

Опанування учнями мистецтва в початковій школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, ігрового та інтегративного підходів. Мистецтво сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема, у процесі:

  •  усного висловлювання своїх вражень від мистецтва (за допомогою коментування дорослого) й оцінювання власної художньо-творчої діяльності (вільне володіння державною мовою/здатність спілкуватися рідною);
  • визначення пропорцій (метра, запису, ритму тощо, математична компетентність);
  • спостереження, дослідження й відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва (компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність);
  • самостійного (чи за допомогою дорослого) використання інформаційних технологій для отримання мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність);
  • формування уміння визначати власні художні інтереси, досягнення й потреби; прагнення доцільно використовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва (навчання впродовж життя);
  • співпраці з іншими, зокрема участі в мистецьких заходах, прикрашенні середовища для друзів, сусідів; прояву відповідальності за особистий і колективний результати; використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний стан) (громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей);
  • опанування народних традицій, мистецтва рідного краю; толерантного ставлення до мистецтва різних народів (культурна компетентність);
  • проявів творчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через утілення в практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність);
  • виявлення бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність).

Культурна компетентність як стрижнева для мистецької освітньої галузі є інтегральною стосовно інших ключових компетентностей.

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва (наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо) за умови реалізації впродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Фізкультурна освітня галузь Фізична культура.

Пояснювальна записка

Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять і виховання фізично загартованих та патріотично налаштованих громадян України.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

 – виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

– формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності, виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами;

  • розвиток у молодших школярів здатності встановлювати

причиннонаслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого здоров’я та фізичного розвитку;

–  уміння використовувати різні способи пошуку корисної інформації у довідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікативних технологій і критичного мислення;

– формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та фізичного вдосконалення;

 – розвиток у молодших школярів здатності застосовувати навички самоконтролю і самооцінювання власного фізичного стану, дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурнооздоровчої діяльності;

– розвиток в учнів здатності спілкуватися і взаємодіяти з дорослими й однолітками, співпрацювати та досягати спільних командних цілей у процесі спортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат з фізичної культури рідною мовою під час фізкультурно-оздоровчої діяльності; виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до занять фізичною культурою та спортом, здатності добирати фізичні вправи для розвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних можливостей, бажання керуватися правилами безпечної і чесної гри, уміння боротися, вигравати і програвати; формування зацікавленості досягненнями українських спортсменів на Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях.

Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

Змістова лінія «Рухова діяльність» передбачає формування в молодших школярів уявлення про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, способів рухової та ігрової діяльності, спрямованих на фізичний розвиток, зміцнення здоров’я та формування в молодших школярів умінь і навичок володіння різними способами рухової діяльності; здатності виконання вправ основної гімнастики, організовуючих вправ, елементів акробатики, вправ корегувальної спрямованості та тих, що пов’язані з незвичним положенням тіла у просторі, ходьбою, бігом, танцювальними кроками, лазінням і перелізанням, стрибками; навичок володіння м’ячем; розвиток фізичних якостей; формування правильної постави й профілактику плоскостопості.

Змістова лінія «Ігрова та змагальна діяльність» передбачає виховання в молодших школярів ініціативності, активності та відповідальності у процесі рухливих і спортивних ігор за спрощеними правилами; забезпечення усвідомлення важливості співпраці під час ігрових ситуацій; формування уміння боротися, здобувати чесну перемогу та з гідністю сприймати поразку, контролювати свої емоції, організовувати свій час і мобілізувати ресурси, оцінювати власні можливості в процесі ігрової та змагальної діяльності, виконувати різні ролі в ігрових ситуаціях, відповідати за власні рішення користуватися своїми перевагами і визнавати недоліки в тактичних діях у різних видах спорту, планувати та реалізувати спортивні проекти (турніри, змагання тощо); формування в молодших школярів умінь і навичок виконання естафет.

Джерела:

  1. Закон України «Про освіту».
  1. Закон України «Про повну загальну середню освіту».
  2. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 29 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р).
  3. Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 №688.
  4. Типова освітня програма початкової освіти під керівництвом Шияна Р.Б. 1-2 кл., затверджена  наказом Міністерства освіти і науки України освіти і науки України від 12.08.2022 року № 743-22, 1-2 кл.
  5. Типова освітня програма початкової освіти під керівництвом Шиян Р.Б. 3-4 кл., затверджена  наказом Міністерства освіти і науки України освіти і науки України від 12.08.2022 року № 743-22, 3-4 кл..
  6. Освітня програма початкової школи науково-педагогічного проєкту «Інтелект України», (науковий керівник Гавриш І. В.), лист ДСЯО від 06.08.2020 № 01/01-23/929.
  7. Наказ  Міністерства освіти і науки України від 02.09.2020 року №1096 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи».
  8. Наказ  МОН від 13.07.2021 №813 про  методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 кл. закладів загальної середньої освіти.
  9. Наказ  Міністерства освіти і науки України від 27.08.2019 року №1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних осягнень учнів другого класу».
  10. Наказ  Міністерства освіти і науки України від 16.09.2020 № 1146 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів третього і четвертого класу Нової української школи».
  11. Наказ Міністерства освіти і науки України від 13 липня 2021 р. № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти”.
  12. Лист Міністерства освіти і наук України від 19 серпня 2022 р. №1/9530-22  «Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році».
  13. Додаток  1 до наказу Міністерства освіти і наук України від 03.02.2021р.№140 «Типовий навчальний план закладів загальної середньої освіти, які працюють за науково-педагогічним проєктом «Інтелект України».
  14. Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08.05.2019 № 621).
  15. Наказ  МОЗ №2205 від 25.09.2020  “Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти”.
  16. Лист МОН України  від 26.06.2019 № 1/9-409  «Щодо організації інклюзивного навчання у закладах освіти»
  17. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 р. № 957 «Про  Порядок організації інклюзивного навчання  у закладах загальної середньої освіти».

Щорічно 23 травня у нашій країні відзначається День героїв України. Сьогодні українці вшановують пам’ять усіх людей, які боролися за свободу та незалежність

                                                  Квітень  2024 р. № п/п                 Статті  видатків Квітень 1. Заробітна плата (державна субвенція) 1162508,18  2. Заробітна плата (місцевий бюджет) 224138,26  3. Нарахування

З 1 по 20 травня в Первомайському ліцеї «Ерудит» пройшли заняття з практичним психологом (Ілащук Галина) в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я

16-17 травня стали для наших учнів днями випробування. Сьогодні вже 8-Б клас – учасники моніторингового дослідження ДСЯО. Вони проходять тестування з математики